Неочікувані повороти: Київ підвищив проїзд до 30 грн, Харків — зберіг нуль

Липень 2026 року став переломним моментом для столичної транспортної системи. З 15 липня вартість разової поїздки в Київському метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері зросла до 30 гривень, що стало стрибком у понад три рази порівняно з попередньою ціною в 8 гривень. Власникам Kyiv Smart Card проїзд тепер обходиться у 25 гривень замість 6,50 гривень.

Приватні маршрутки також оперативно відреагували на ситуацію, синхронно піднявши свої тарифи до 25 гривень. З 22 липня подорожчав і Kyiv City Express, квиток на який залежно від способу оплати коштує від 30 до 37 гривень – фактично удвічі дорожче. Це рішення пояснили тим, що для міської електрички стало нелогічним залишатися дешевшим за метро.

Водночас, у Харкові ситуація розвивалася за зовсім іншим сценарієм. Міський голова Ігор Терехов, попри складне економічне становище, прийняв принципове рішення зберегти нульовий тариф на проїзд у всьому комунальному транспорті: метрополітені, автобусах, трамваях та тролейбусах.

Першим аргументом Терехова була соціальна складова: він зазначив, що пенсія в 3 500 гривень не дозволяє людям оплачувати проїзд по 30 гривень. Друга причина – безпекова: Харківський метрополітен виконує функцію основного бомбосховища, і влада вважає неприпустимим брати плату за вхід до укриття. Третя – структурна: весь громадський транспорт Харкова є комунальною власністю, що дозволяє місту самостійно формувати цінову політику без залежності від приватних перевізників.

Однак утримання безкоштовного проїзду має свою ціну. Через нульовий тариф Харків накопичив багатомільярдні борги за газ, опалення та електроенергію. Міський голова визнає, що така політика збережеться, «доки існують такі можливості», і він прагне підтримувати її навіть після завершення війни. Це демонструє, як два великі міста обрали кардинально різні підходи до вирішення однієї й тієї ж проблеми фінансування громадського транспорту під час кризи.

Різке подорожчання проїзду в Києві спровокувало масштабну громадську реакцію. П'ять петицій проти підвищення тарифів вже подолали необхідний поріг підписів, зобов'язуючи міську владу їх розглянути. Громадська рада при КМДА вимагає повторного публічного обговорення та перегляду прийнятого рішення.

Окрім транспортної сфери, Київ обговорює підвищення тарифу на воду майже вдвічі, з 30,38 до 63 гривень за кубометр. Хоча рішення про це ще не прийнято, воно вже пройшло попередні обговорення і може суттєво вплинути на щомісячні рахунки мешканців столиці.

Навіть нові тарифи в Києві не покривають мільярдних збитків столичних транспортних підприємств. За даними Kyiv.News, частина пасажирів вже змушена пересідати на маршрутки у пошуках дешевшого проїзду, що створює додаткове навантаження на інші види перевезень. Це підкреслює складність ситуації, коли підвищення цін не завжди вирішує фінансові проблеми, а лише перекладає тягар на населення.

«Ну ми що, нелюди?» — так прокоментував мер Харкова Ігор Терехов, пояснюючи рішення щодо нульового тарифу та вказуючи на неможливість для пенсіонерів оплачувати проїзд по 30 гривень за поїздку.

Тарифна історія Києва залишається відкритою, а подальші зміни в політиці ще можливі, оскільки міська влада зобов'язана розглянути зібрані петиції. Тим часом, стратегія Харкова, хоча й підтримується соціальними та безпековими міркуваннями, породжує значні фінансові проблеми. Обидва міста стикаються зі спільною проблемою збитковості громадського транспорту у воєнний час, шукаючи відповіді на питання: хто і якою ціною оплачуватиме щоденні поїздки мільйонів українців.