Кремль захищає Wildberries, ігноруючи власну ППО після ударів ЗСУ

Історія починається з ударів українських сил по об'єктах маркетплейсу Wildberries, що спричинило значні пошкодження товарів. Ця подія викликала ланцюгову реакцію в російському уряді, який був змушений реагувати на наслідки.

Віцепрем’єр-міністр та міністр економічного розвитку РФ Олександр Новак відіграв ключову роль у цій історії, провівши засідання урядової підкомісії. Метою зустрічі було обговорення заходів підтримки для партнерів-продавців Wildberries, чиї товари були пошкоджені. Новак наголосив на необхідності державної допомоги малому та середньому бізнесу, що постраждав.

Міністр економічного розвитку РФ Максим Решетніков визначив три першочергові завдання для уряду, спрямовані на забезпечення стабільної роботи ритейлерів та безперебійного постачання товарів споживачам. Ці дії свідчать про те, що російська влада пріоритетно займається економічними наслідками, а не вирішенням проблем з обороною.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) звернули увагу, що Росія не могла впоратися зі своїми потребами в протиповітряній обороні ще до того, як Україна розпочала кампанію ударів по об'єктах Wildberries у середині липня. Новий напрямок українських атак, імовірно, створює додаткове навантаження на російську систему ППО.

ISW вважає, що Росія навряд чи зможе ефективно задовольнити зростаючі потреби у протиповітряній обороні. Російський оборонно-промисловий комплекс і збройні сили не зможуть швидко розширити «парасольку» ППО, щоб одночасно прикривати як фронт, так і великі тилові території. Це залишає російські тили вразливими, дозволяючи українським силам продовжувати або навіть нарощувати далекобійні удари.

Цей сценарій не є новим. Російська влада діяла аналогічно на початку літа, коли українські удари спричинили масштабний дефіцит пального. Тоді чиновники також зосереджувалися на ліквідації наслідків для споживачів, а не на зміцненні системи протиповітряної оборони, що, на думку ISW, свідчить про неспроможність Росії вжити дієвих заходів для посилення власної ППО.

Ситуація демонструє зростаючу проблему для Кремля, оскільки удари по тилових об'єктах не лише завдають економічної шкоди, а й викривають слабкі місця в системі оборони. Українські сили, ймовірно, збережуть можливість продовжувати кампанію далекобійних ударів, якщо отримають відповідну підтримку.

Подальші інвестиції у розвиток українських ударних спроможностей по вразливих об’єктах у російському тилу суттєво послаблюють можливості Кремля затягувати війну. Незахищені тилові райони Росії та її нездатність ефективно захищати власний повітряний простір залишаються серйозною вразливістю, яку Україна може використати.

Така політика Росії, що надає перевагу економічній стабільності над безпекою, може мати довгострокові наслідки, залишаючи країну вразливою до подальших атак і підриваючи внутрішню довіру. У майбутньому Україні залишається можливість використовувати цю слабкість, якщо отримає достатню підтримку.