Коли потрібно чіпувати кота та з якого віку це можна робити
Коли потрібно чіпувати кота та з якого віку це можна робити

Коли потрібно чіпувати кота та з якого віку це можна робити

Мікрочіп для кота допомагає ідентифікувати тварину, якщо вона загубилася або потрапила до ветеринарної клініки чи притулку. Сам імплантат містить унікальний номер, а контактні дані власника зберігаються у відповідному реєстрі. Завчасне чіпування котів та реєстрація даних власника значно спрощують ідентифікацію тварини й підвищують шанси повернути її додому в разі втечі або випадкової втрати.Єдиного універсального віку для процедури немає. Чіпування кошеняти можна обговорити з ветеринаром уже під час перших профілактичних візитів, а конкретний момент залежить від віку, розміру та стану тварини. Дорослого кота також можна чіпувати, якщо немає медичних протипоказань.Визначаючи вік для чіпування кота, варто врахувати не тільки його самопочуття, а й ситуації, у яких ідентифікація може знадобитися найближчим часом. Процедуру доцільно провести завчасно, якщо плануються:● перші прогулянки на вулиці;● поїздка або переїзд;● тимчасова перетримка;● передача тварини новому власнику;● оформлення документів для подорожі. Вирішуючи, коли чіпувати кота, краще не відкладати процедуру до моменту, коли тварина вже почне виходити з дому. Навіть квартирний улюбленець може випадково вибігти через двері або вислизнути з переноски.Для подорожей до країн ЄС чіп також має юридичне значення: вакцинація проти сказу, яка використовується для оформлення поїздки, повинна бути проведена після ідентифікації тварини мікрочіпом. Інші вимоги залежать від країни в'їзду та маршруту, тому їх варто перевіряти перед поїздкою.Процедура чіпування зазвичай займає кілька хвилин і не потребує операції або загального наркозу. Ветеринар вводить невеликий імплантат під шкіру за допомогою спеціальної стерильної голки. Відчуття для кота подібні до звичайної ін'єкції.Зазвичай у клініці:Для подальшої ідентифікації кота варто зберегти номер мікрочіпа та назву реєстру, у якому він зареєстрований. Чіп не працює як GPS-трекер і не передає місцеперебування тварини: його номер можна зчитати тільки спеціальним сканером.Після процедури достатньо спостерігати за місцем введення. Виражений набряк, виділення, сильний біль або інша незвична реакція є приводом звернутися до ветеринара.Сам номер без актуальних контактів власника значно менше допомагає у випадку втрати тварини. Реєстрація мікрочіпа пов'язує унікальний код із відомостями, за якими можна знайти власника.Після процедури перевірте:● в якій базі зареєстрований чіп;● чи правильно внесені ім'я, номер телефону та електронна пошта;● як можна самостійно оновити контакти;● чи потрібно переоформлювати запис при зміні власника.Дані власника зберігаються не в самому чіпі, а в реєстрі. Тому після зміни номера телефону, адреси або власника інформацію потрібно оновити. На планових оглядах також можна попросити ветеринара перевірити, чи нормально зчитується імплантат.

Джерело матеріала
loader
loader