Як не подарувати гроші шахраям: сім головних питань про онлайн-платежі
Як не подарувати гроші шахраям: сім головних питань про онлайн-платежі

Як не подарувати гроші шахраям: сім головних питань про онлайн-платежі

Двадцять років тому товстий гаманець асоціювався з достатком. Купюри, дрібні гроші, чеки. Сьогодні все навпаки. У сучасному гаманці часто лежить одна чи кілька банківських карток і трохи готівки «про всяк випадок». А багатьом уже й не потрібен і він — достатньо смартфона.

Разом із тим змінюється і спосіб, у який ми витрачаємо гроші. За інформацією НБУ, на початок 2026 року українці мали на 13% платіжних карток більше, ніж роком раніше — майже 149 млн. Зростає і середня сума онлайн-платежів, а переказ із картки на картку в середньому майже втричі перевищує суму звичайної покупки, оплаченої карткою. Ми дедалі частіше купуємо, переказуємо, розраховуємося за послуги онлайн. Але чи однаково безпечні всі ці платежі?

Що може бути небезпечного в купівлі рутинних товарів у відомому інтернет-магазині? У відомому, якщо це точно він — нічого, але правда в тому, що ми дедалі частіше розраховуємося не лише там, а й купуємо щось через соцмережі, маркетплейси чи навіть месенджери. Там, де продавці можуть попросити переказати гроші на картку. Додайте сюди ще, наприклад, платіж за QR-кодом. Насправді ризики тут різні. Як зрозуміти, коли платіж захищений, а коли варто насторожитися?

Ми проаналізували рекомендації Національного банку, Кіберполіції, Асоціації ЄМА та платіжних систем і зібрали відповіді на важливі запитання про онлайн-платежі та їхню безпеку.

1. Як не втратити гроші, продаючи товар на маркетплейсі

Маркетплейси давно стали звичним способом купувати й продавати речі. Але разом із покупцями сюди прийшли й шахраї. Їхня мета — не товар, а дані вашої банківської картки.

Схема проста. Шахрай знаходить оголошення та просить продовжити спілкування у вайбері чи телеграмі. Після кількох повідомлень він надсилає посилання ніби для оформлення покупки або отримання коштів. А насправді це фішинговий сайт, який вимагає реквізити картки.

Як не подарувати гроші шахраям: сім головних питань про онлайн-платежі - Фото 1

Як не подарувати гроші шахраям: сім головних питань про онлайн-платежі - Фото 2

Якщо продавець — «новачок» на платформі і вводить реквізити картки, шахрай іде далі — випитує дані про залишок коштів на картці та смс-код від банку. А далі гроші зникають із рахунку людини, яка хотіла продати на маркетплейсі товар.

Цікаво, що якщо на якомусь з етапів продавець ставить свої питання, листування вмить зникає з його месенджера. Шахраї швидко розуміють, що це не їхній клієнт.

Звідси — перше правило безпечних угод на маркетплейсах: спілкуватися тільки в межах самого маркетплейсу. Шахраї створюють «репліки» сайтів-маркетплейсів: візуально вони схожі на справжній сайт, але насправді тільки крадуть дані банківських карток.

2. Що робити, щоб купувати і продавати на маркетплейсах безпечно

Якщо коротко, то ось чотири правила, які знижують ризик шахрайства.

● Уважно огляньте адресу сайту платформи, перш ніж вводити дані своєї платіжної картки. Чи не фішинговий це сайт? Чи нема там зайвого символу в назві сайту? Асоціація ЕМА радить перевіряти адресу сайту через безплатний сервіс CheckMyLink.

● Накладний платіж (платіж після отримання товару) більш безпечний, хоч і дещо дорожчий.

● Спілкуйтеся тільки в межах платформи, де продаєте або купуєте товар. Маркетплейси багато доклали зусиль, щоб боротися з шахрайством, але як тільки ви переходите в месенджер з цієї платформи — збільшуєте ризики потрапити на шахрая.

● Для отримання переказу на картку потрібен лише номер картки. Не повідомляйте нікому додаткові дані картки, а також одноразові паролі.

3. Які червоні прапорці онлайн-шопінгу

Упізнати псевдопродавця можна з такими діями:

● найчастіше він пропонує надто привабливу знижку на товар;

● відмовляється відправити товар післяплатою та просить щонайменше часткову оплату на картку;

● постійно поспішає, зокрема, з оплатою товару;

● переводить спілкування з офіційної платформи на інші ресурси, в той самий месенджер;

● може попросити зняти ліміт із картки для проведенні оплати, мовляв, йому надійшло таке сповіщення від банку;

● попереджає, що зараз має прийти смс на підтвердження замовлення;

● надсилає посилання ніби на сайт для оформлення послуги.

Як не подарувати гроші шахраям: сім головних питань про онлайн-платежі - Фото 3

4. Які звички допоможуть уникати ризику спілкування з шахраями

Чи можна зробити так, щоб навіть витік даних картки не означав втрату грошей? Так.

По-перше, окремі банки пропонують опцію змінного CVV-коду. Тобто щоразу цей код буде іншим, і якщо з якихось причин картка опиниться у зловмисників, це може вберегти кошти.

Інша хороша звичка — завести віртуальну картку для покупок онлайн і користуватися для цього лише нею. Перераховуйте на неї тільки ту суму, яка потрібна для покупки.

«Класика жанру» — ніколи не повідомляйте тризначний номер на звороті картки, коди банків і мобільних операторів і пароль від онлайн-банкінгу.

5. А якщо дуже треба купити щось через інстаграм-магазин. Це безпечно?

Інстаграм, безумовно, розвиває сегмент онлайн-торгівлі, але це все ж не спеціалізована торгова платформа. На відміну від маркетплейсу, інстаграм не перевіряє продавців і не захищає угоду. А сама угода відбувається поза межами платформи. Тут більші ризики зіштовхнутися з псевдопродавцями. А в еру розвитку штучного інтелекту зростають ризики оплатити вигаданий товар, спокусившись на згенеровану ШІ картинку.

«Не думала, що попадуся на таке, але не кажи гоп», — пише користувачка тредс, описуючи свій досвід «покупки» у шахраїв в інстаграмі рожевих балеток. Дівчина оформила замовлення і переказала кошти на картку. І вже під час переказу дещо насторожувало: у банківському застосунку не відображалися дані отримувача, а згодом профіль магазину заблокували. Що ж, у «магазину» був ще телеграм-канал, але і він став недоступним. Чи й варто казати, що покупчиня так і не отримала свій товар?

Як не подарувати гроші шахраям: сім головних питань про онлайн-платежі - Фото 4

Але насправді дівчина обійшлася малими витратами. Заплатити за вигаданий товар — далеко не єдиний ризик, із яким може зіштовхнутися покупець у соцмережах. Є схеми більш витончені та значно дорожчі для тих, кого ошукують.

Отже: покупець обирає товар в шахрайському «інстаграм-магазині», оплачує його, але він не приходить. У «магазині» посилаються на відсутність розміру й обіцяють повернути гроші. Для цього, мовляв, слід тільки заповнити дані платіжної картки на сайті… А далі гроші списують із картки покупця до копійки.

Що ж, якщо все ж є потреба придбати щось через цю соцмережу? Слід уважно вивчити продавця. Зверніть увагу на те, з яким інтервалом і коли опубліковані дописи на сторінці. Псевдопродавці нерідко наповнюють свої профілі дописами за кілька днів, щоб було відчуття довгої активної роботи магазину.

Далі — перевіряємо дані акаунту. Яка дата створення цього акаунту? Псевдомагазини мають свіжі акаунти, які потім швидко видаляють. Подивіться також на розташування акаунту та зміну імені. Перейменування або нелогічна локація теж можуть опосередковано підказати про потенційних шахраїв.

Проте іноді шахраї так детально продумують свої сторінки, що їх дуже важко ідентифікувати як небезпечні. Тому тут «рятує» тільки уважність і післяплата за товар.

6. Чи безпечно платити телефоном?

Телефон здається менш надійним за пластикову картку. А насправді — навпаки. Наприклад, британська платіжна платформа уряду Gov.uk Pay однозначно заявляє: Apple Pay i Google Pay безпечніші за банківський «пластик». Тому що тут працює токенізація.

Продавець не бачить номеру картки, замість номера тут — цифровий токен.

За кожним платежем стоїть одноразовий криптокод.

Оплата підтверджується біометричними даними: фото обличчя? або скануванням відбитка пальця, або кодом пристрою. Натомість банківська картка захищена PIN-кодом, який можна піддивитися або виманити.

Токенізовані платіжні картки (NFC) у кінці 2025 року мали 20,7 млн українців, що на 26% більше порівняно з 2024 роком, свідчить інформація НБУ. А активних банківських карток центробанк нарахував понад 65 млн шт.

Тобто фактично токенізованою є кожна третя активна платіжна картка.

Зберігають свою популярність і токенізовані платіжні картки (NFC-технологія). Так, у грудні 2025 року порівняно з груднем 2024 року їх кількість збільшилася на чверть (25,9%) — до 20,7 млн. Тобто токенізованою є кожна третя активна платіжна картка.

7. Ввели дані картки на підозрілому сайті. Що робити

Коли людина вже зрозуміла, що ввела свої дані не на той сайт, але бачить, що кошти на картці на місці, інтуїтивно хочеться заспокоїтися і не думати про це. Але саме в цей час вирішується — втратить людина гроші чи ні.

Найперше слід негайно заблокувати банківську картку. Така опція є в банківському застосунку, інший спосіб — зателефонувати до кол-центру банку. Щоб бути впевненим, що шахраї не використають ваші реквізити через кілька днів чи за місяць, краще взагалі перевипустити картку.

Кілька днів перевіряйте історію операцій. Навіть якщо шахраї не списали кошти, варто все ж простежити за рахунком кілька днів — просто перевіряти останні операції. Деколи зловмисники списують спершу невелику, тестову суму, а потім виводять залишок.

Якщо ж списання були, однозначно слід повідомити банк і подати заяву у Кіберполіцію (можна це зробити онлайн).

У сухому залишку

Тут мав бути абзац про уважність, поради не передавати одноразові коди та інші дані кому-небудь, але більшість із нас це все вже чула. Проблема не у відсутності цих знань, а в тому, в який момент свого життя людина зіштовхується з шахраєм. Якщо це звичайний день — немає проблем. А якщо ти втомлений, заклопотаний, засмучений? Будь-хто може помилитися, неуважно перейти за шахрайським посиланням.

Тож важливо — зменшувати наслідки помилки. Окрема карта. Токенізація. Вхід у додаток за біометричними даними. Динамічний тризначний код банківської карти. Обмеження суми інтернет-покупок на день. Це те, що дозволить зменшити втрати, якщо помилка станеться.

Матеріал створено в межах спецпроєкту «Цифрова безпека та фінансова грамотність», що виходить за сприяння АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»
LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Джерело матеріала
loader
loader