Не 20 годин без світла, а 4-8 годин з ним: три сценарії зими в Україні

Минулий опалювальний сезон став одним із найскладніших для України, поєднавши цілеспрямовані удари по енергетичних об'єктах та аномальні морози. Зима 2026 року була найхолоднішою з 2011 року, що призвело до відсутності світла, опалення та води у сотень тисяч, а подекуди й мільйонів людей при температурі до -20 градусів Цельсія.

Ситуація перед опалювальним сезоном 2026-2027 років викликає занепокоєння, адже багато хто пам'ятає наслідки минулорічних відключень. Українські посадовці, зокрема Президент Володимир Зеленський, не беруться робити однозначні прогнози, зазначаючи, що ніхто не може уявити, якою буде зима.

Центральним моментом є три ключові чинники, що впливатимуть на стабільність енергосистеми: погодні умови, інтенсивність російських обстрілів та рівень підготовки регіонів. Кожен градус похолодання нижче сезонної норми додає системі 150-200 МВт навантаження, що робить тривалі морози нижче -10 градусів найгіршим сценарієм для споживання газу та електрики.

Імовірність російських атак на енергетику протягом зими майже не викликає сумнівів. Питання полягає лише в здатності України протистояти їм. Влітку 2026 року загострилася проблема із запасами перехоплювачів для балістичних ракет, якими ворог активно атакував енергосистему. Президент Зеленський ще в грудні 2025 року, а потім 27 липня, звертався до міжнародних партнерів із проханням надати ракети до систем Patriot.

Підготовка є ще одним вирішальним аспектом. Уряд обіцяв ввести понад 10 ГВт нових та відновлених потужностей, але виконання планів стійкості залишається головним викликом. За інформацією джерел, середній рівень виконання цих планів у регіонах не перевищує 50%, а значна частина заходів може бути не завершена до початку холодів. Президент Зеленський висловив незадоволення темпами робіт, а прем'єр-міністр Сергій Корецький доручив провести ревізію зробленого.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко наголошує на проблемі недостатнього технічного аналізу при розробці регіональних планів. Багато міст не мають повного розуміння стану своїх систем теплопостачання, що призводить до закупівлі когенераційних установок чи модульних котелень, які можуть виявитися неефективними без належного проєктування.

Оптимістичний сценарій передбачає вчасні ремонти, введення нових потужностей, відсутність масованих обстрілів та помірні температури. У цьому випадку, масштабних відключень, за оцінкою видання Економічна правда, вдасться уникнути, можливі лише локальні аварійні або короткочасні погодинні обмеження. Системи тепло- та водопостачання працюватимуть без істотних перебоїв. Однак, за прогнозами служби зміни клімату Коперника, наприкінці осені та на початку зими в Європі буде значно тепліше за середню норму.

Базовий сценарій, який вважається найімовірнішим, передбачає продовження атак на енергетичні об'єкти протягом усієї зими. Відновлення пошкоджених потужностей не завжди компенсуватиме втрати. За такого варіанта погодинні та аварійні відключення можуть тривати від 8 до 14 годин на добу, а для бізнесу можуть бути запроваджені додаткові обмеження. Найскладніший, песимістичний сценарій, розглядає поєднання масованих ударів з тривалими сильними морозами. У такому випадку, замість графіків відключень діятимуть графіки «включень» електроенергії, коли світло буде доступне лише 4-8 годин на добу. Бізнес буде змушений імпортувати електрику або працювати на генераторах, а ймовірність каскадної аварії значно зросте. Експерти Київ24, однак, вважають сценарій повного знищення енергосистеми малоймовірним.

«В Україні діятимуть не графіки вимкнень, а графіки ввімкнень. Електропостачання буде доступне 4-8 годин на добу. Бізнес буде вимушений самостійно імпортувати електрику або працювати на генераторах. Велика ймовірність каскадної аварії», — йдеться у матеріалі.

«Навіть за максимальних зусиль не вдасться створити резервні потужності, які автоматично підхоплять усе навантаження в разі виведення з ладу всіх ТЕЦ», — зазначив Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.

«Енергосистема впорається. Тут немає таких суттєвих проблем... Тобто не треба зараз наганяти якісь важкі ситуації», — прокоментував Станіслав Ігнатьєв, експерт з питань енергетики, щодо проходження літніх навантажень.

Попри всі виклики, повного знищення української енергосистеми опитані експерти не очікують. Мережа, побудована в радянські часи, має значний запас міцності, а багато об'єктів отримали додатковий захист. Однак головним викликом може стати не електрика, а теплопостачання, особливо у прифронтових областях та Києві. Підготовка до складної зими триває, і від її ефективності залежить комфорт мільйонів українців.