/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F64%2Fe89482939b556379e98c2e92446cdabb.jpg)
Маніпуляція страхом: що насправді може стояти за скандалом про дефіцит ракет для ППО
Скандал із вичерпанням ракет для ППО США занадто гучний та дивний, щоб бути правдою на 100%. Лише на перший погляд здається, що це удар по президенту США Дональду Трампу, який розпочав війну з Іраном. Насправді це може бути спланований удар самого Трампа по Конгресу США та - опосередковано - по Росії та Китаю.У кулуарних інтригах Пентагону, кадрових війнах Вашингтона та прихованих сигналах для України розбиралася Gazeta.ua.Якраз цими днями у фаворита Дональда Трампа, міністра оборони США Піта Хегсета, знову виникла проблема з призначенням свого висуванця, генерала Крістофера Ла Неве, на посаду начальника штабу ЗС США. Кандидатуру не підтримали навіть республіканці з профільного комітету. Сенаторка Джоні Ернст пояснила: Крістофер Ла Неве занадто мало попрацював у статусі чотиризіркового генерала. Для начальника штабу ЗС США треба не чотири місяці такого досвіду, як у нього, а мінімум 18.У Пентагоні це сприйняли як особисту образу Піта Хегсета. І ось чому.Крістофер Ла Неве керував найславетнішою в США 82-ю повітряно-десантною дивізією. Саме ця дивізія брала участь у всіх збройних конфліктах, де втручалися США. Символічно, що уній служать представники майже всіх штатів держави. Ла Неве відомий жорстким стилем управління: наприклад, забороняв у дивізії мобільні телефони. Тому, коли Піт Хегсет у квітні 2026 року тимчасово призначив його виконувачем обов'язків начальника штабу ЗС США замість генерала Ренді Джорджа, спалахнув гучний скандал.Ренді Джордж прослужив менш ніж три роки на цій посаді, хоча норматив становить 4 роки. Він звинуватив Хегсета у неправомірному підвищенні деяких офіцерів на шкоду іншим, у тому числі з політичних мотивів. Тим паче, міністр оборони США і не приховував, що надаватиме перевагу однодумцям у "баченні Трампом розвитку армії".Озвучені CNN сумніви щодо кількості ракет до ППО Піт Хегсет назвав фейком і закликав до ганьби даному ЗМІ. Однак якщо розглядати скандал з точки зору курсу Хегсета на заміну генералітету, це грає Дональду Трампу на користь:- Налякати загал. Привертається увага суспільства до потреб ЗС США. І зовсім по-іншому виглядає демарш демократів щодо оборонного бюджету.- Дискредитувати залишки нелояльного генералітету. Це суттєво посилить позиції Хегсета та його прибічників.У кінцевому підсумку Трамп поспішає взяти під повний контроль армію до виборів у Конгрес США. Якщо йому це вдасться, результати перегонів не матимуть визначального значення, а Конгрес відійде на другий план. Особливо якщо президент США не домовиться з Іраном і підведе Штати під загрозу "удару відплати".Цікаво, що Дональд Трамп сам "прогрів" тему ракет для ППО, заговоривши з президентом України Володимиром Зеленським про їхню нестачу на саміті НАТО в Анкарі. Потім повторив ці натяки на зустрічі з ним перед похованням сенатора Ліндсі Грема.У цій інтризі Україна може бути задіяна набагато глибше. Якщо чинний президент США домовився про щось із російським диктатором Володимиром Путіним, він має це довести. Відхід від справ Європи та небажання дати нам ракети чи ліцензію на виробництво є очевидним відступом Штатів від проактивної позиції в українському питанні. Водночас - як іще переконати чинного господаря Кремля, що "ми вмиваємо руки"?Тим часом офіційний Київ поводиться дивно, якщо ракет для ППО справді нуль. Він продовжує обстріли території РФ дедалі глибше і дошкульніше, хоча удари у відповідь мають високу ймовірність. Одночасно Банкова перезавантажує не лише уряд, а й генералітет. Якщо ракет для ППО немає, це чудова можливість для супротивника "навалитися всією силою" на нас. Чому Москва цього не робить? Бо точно знає: отримає у відповідь на горіхи. Буде боляче.Про занепокоєння Кремля і про недовіру Путіна до Трампа свідчить несподівана заява білоруського диктатора Олександра Лукашенка: мовляв, така країна, як Білорусь чи Ізраїль, може винайти зброю-захист від дронів. У такому разі перевага України на полі бою зникне, натякнув він.Отже, Москва опосередковано визнає силу українських безпілотників? Виходить, що так. Невипадково 5 серпня Кремль провів серію кадрових перестановок у міноборони РФ. А у липні, за даними західних ЗМІ, російські представники зустрічалися з єврочиновниками у Відні.На доказ цього Білий дім і Пентагон і словом не прохопилися про згортання своєї участі в українській відсічі Росії. Навпаки, коментуючи ротацію в Командуванні НАТО у Німеччині, Міністерство оборони США наголосило: продовжимо співпрацю і допомогу Києву.Насправді вплив може бути неочевидним. США йдуть за лаштунки, але не випускають з рук важелів. Просто нині пріоритет - привести ЗС Сполучених Штатів до "єдиноначальництва". Станом на зараз у військових розкол: якщо Піт Хегсет і Крістофер Ла Неве виступають за авіаудари по Ірану та жорстку позицію щодо Росії, то віцепрезидент США Джей Ді Венс і голова Об'єднаного комітету начальників штабів Ден Кейн мають сумніви щодо ефективності таких обстрілів.

