Ставка на майбутнє: куди Японія інвестує трильйони

Уряд Японії представив довгострокову концепцію економічного розвитку країни. Вона передбачає масштабні інвестиції у 17 пріоритетних напрямах, серед яких, зокрема, штучний інтелект і напівпровідники, квантові обчислення, фармацевтика, комунікації, оборонні технології, космічна сфера, енергетика та суднобудування. План передбачає інвестиції у понад 370 трлн єн (приблизно 2,3 трлн дол. США) протягом 14-річного періоду до березня 2041 року, з яких 101,6 трлн єн зарезервовано саме на витрати у сфері штучного інтелекту та чипів. Згідно з документами, оприлюдненими минулого тижня після засідання політичної консультативної групи, протягом 2021–2025 років середній показник зростання економіки Японії з поправкою на інфляцію становив 0.4%. Метою нового плану є досягнення та перевищення показника в 1% із перспективою якнайшвидшого зростання до 3%.

Представляючи план, премʼєр-міністр Санае Такаїчі заявила, що прагне створити «сильний та ефективний інвестиційний інструмент», який поєднає державні й приватні інвестиції для досягнення цільових сум. Водночас очікується, що уряд забезпечить трохи менш як половину цієї суми за умови, що інфляція відповідатиме прогнозам (десь 2%). Тобто інвестиційний план передбачає ефективне державно-приватне партнерство, коли компанії майже на рівних умовах із урядом здійснюватимуть інвестиції в майбутнє країни.

Основна частина інвестицій у штучний інтелект та чипи піде на напівпровідники, які є основою фізичних інтелектуальних систем, а також на вертикальний ШІ, розроблений для конкретних завдань чи галузей. Японія робить наголос саме на практичних аспектах застосування ШІ, а не на змаганні за те, у кого він кращий. Ці інвестиції покликані також усунути вузькі місця у промисловому секторі завдяки подоланню структурного дефіциту робочої сили у країні, що старіє. За оцінками плану, інвестиції в напівпровідники до 2040 фінансового року принесуть 443 трлн єн економічного побічного ефекту, тоді як інвестиції у фізичний ШІ та вертикальний ШІ дадуть відповідно 144 трлн і 222 трлн єн (за оптимістичним сценарієм). Отже, йдеться не просто про інвестиції, а про такі, що дадуть вагомий економічний ефект протягом наступного десятиліття.

Цей інвестиційний план є частиною тривалих зусиль Японії з відродження чипової галузі. За даними Міністерства економіки, промисловості й торгівлі, від моменту оприлюднення нової стратегії ще 2021 року уряд виділив близько 7,2 трлн єн на напівпровідники та ШІ. З цієї суми він спрямував кошти на конкретні проєкти, зокрема на розбудову чипової компанії Rapidus, яка здобула державну підтримку на суму близько 2,6 трлн єн. Експерти вважають інвестиційну дорожню карту вагомим внеском Санае Такаїчі у стратегію економічного зростання Японії. Це особливо актуально зараз, коли технологічні зміни та геополітична напруженість переформатовують економічні пріоритети. Прем’єр-міністр прагне спрямувати інвестиції у галузі, здатні зміцнити економічну безпеку — від стійкості ланцюгів постачання до критичних технологій, — водночас підвищуючи довгостроковий потенціал зростання країни завдяки підтримці нових галузей.

Довгострокові економічні та фіскальні прогнози, що враховують стратегію зростання Такаїчі, поділяються на три сценарії. У найоптимістичнішому випадку, коли стратегія спрацює так, як задумано, співвідношення боргу до ВВП, за прогнозами, стабільно знижуватиметься, навіть якщо держава щороку реально вкладатиме близько 10 трлн єн у реалізацію плану. За двома іншими сценаріями — коли технологічна та ринкова невизначеність послабить вплив стратегії або коли збережуться поточні тенденції — очікується, що це співвідношення знову почне зростати у 2030-х роках. Усі три сценарії передбачають стабілізацію інфляції на нинішньому рівні близько 2%.

Уряд Такаїчі змістив фіскальний фокус у бік зниження співвідношення боргу до ВВП, відмовившись від орієнтира первинного балансу, який визначав державну політику більш як два десятиліття. Показник співвідношення боргу до ВВП зазвичай легше покращити в періоди інфляції. Ці прогнози наголошують, наскільки сильно фіскальні перспективи Японії залежать від успіху програми зростання Такаїчі. Оцінки не враховують витрат на можливе підвищення оборонних видатків чи потенційне зниження податку на споживання. Це свідчить про те, що фіскальний тиск може виявитися більшим, аніж передбачають прогнози. Істотне підвищення витрат на оборону та зниження податку на продукти харчування з 8 до 1%, що діятиме з 2027 до 2029 року, буде можливим у разі успіху інвестиційної стратегії. Занепокоєння щодо фіскальної стійкості вже сприяло зростанню дохідності японських державних облігацій наддовгого строку до найвищих рівнів за кілька десятиліть.

Нове бачення політики економічного та фіскального управління та реформ підкреслює перехід від попереднього курсу на жорстку економію, який призвів до скорочення інвестицій у майбутнє, до агресивних кроків, спрямованих на стимулювання економічного зростання. Проте оскільки зовнішній борг Японії більш як удвічі перевищує розмір економіки, фіскальний простір Японії обмежений, і занепокоєння щодо фіскального здоров’я країни мають під собою підґрунтя.

Щоб забезпечити необхідне фінансування, починаючи з 2027 фінансового року в державному бюджеті діятиме спеціально створений інвестиційний механізм для розбудови «сильної та процвітаючої Японії», згідно з яким міністерства можуть робити бюджетні запити без верхніх обмежень. Запити оцінюватимуть під час складання бюджету за кількома чинниками, зокрема за тим, чи забезпечать вони економічне зростання завдяки віддачі від інвестицій. Отже, уряд докорінно змінить спосіб складання бюджету. Замість того, щоби зберегти традиційну мету досягнення позитивного первинного балансу (це означає, що податкові та інші надходження перевищують витрати, за винятком витрат на обслуговування боргу), уряд намагатиметься «стабільно» зменшити співвідношення боргу до ВВП протягом кількох років.

Поряд із програмою економічного зростання, яка для багатьох експертів виглядає занадто амбітною, другий напрям змін державної політики стосується імміграційної сфери. Згідно з даними, опублікованими Міністерством внутрішніх справ і зв’язку, станом на 1 січня 2026 року населення Японії становило 119,74 мільйона осіб, що на 0,76% менше, ніж попереднього року. Вже 17-й рік поспіль, від моменту досягнення піку 2009 року, населення Японії скорочується. Вперше за понад 40 років його кількість менша за 120 мільйонів, а середній вік населення — приблизно 50 років. Замінити частину втрачених робочих рук вдається завдяки притоку іноземної робочої сили, чисельність якої перевищила 4 мільйони, що є рекордним показником. Приток мігрантів з Індії, Бангладеш, Шрі-Ланки, Китаю, Вʼєтнаму, Пакистану, Індонезії, Малайзії жорстко контролюється. Уряд уже оголосив про жорсткі кроки щодо порушників візового режиму (зокрема безумовну депортацію) а також про істотне підвищення вимог до власників довгострокових віз, особливо претендентів на постійне проживання. Зацікавленість у появі вільних робочих рук анітрохи не впливає на вимоги до іноземців жорстко дотримуватися законів і звичаїв Японії. Уряд запроваджує державну систему навчальних центрів, де іноземців і членів їхніх сімей, включно з дітьми, навчатимуть основ японської мови, культурних особливостей Японії, правил поведінки в суспільстві.

Одним із прикладів є будівництво ісламською громадою мечеті в містечку префектури Сайтама без дозволу місцевої влади. Розгляд цього питання призвів до рішення та відповідної вимоги знести мечеть, попри те, що в її створенні й освяченні брав участь посол однієї з ісламських країн у Токіо. Ба більше, членам громади категорично заборонили публічний пʼятничний намаз у міському парку, а також поховання померлих за ісламським, а не буддистським каноном, як це прийнято в Японії. Такі питання постійно обговорюють у ЗМІ, й думка як громадськості, так і уряду однозначна: в Японії усі мають однаково дотримуватися законів і традицій цієї країни.

Варто звернути увагу на те, що після приголомшливої перемоги на виборах і формування другого уряду Санае Такаїчі у Японії здійснюються масштабні реформи у багатьох сферах, про які раніше тільки говорили. Насамперед це стосується сфери безпеки і оборони (у Японії не було єдиної класичної служби зовнішньої розвідки на кшталт американського ЦРУ через повоєнні конституційні обмеження, проте у липні 2026 року уряд створив першу централізовану структуру — Національне розвідувальне бюро та Національну раду розвідки, які об’єднують та координують роботу всіх відомств), економіки (новітня інвестиційна програма на 14 років) та імміграції. Крім того, уряд, попри супротив громадської думки, вніс зміни до законодавства, яке стосується системи наслідування імператорського трону, жорстко закріпивши виключно «чоловічу» лінію. Все це разом свідчить, що Японія стала на шлях радикальних трансформацій, наслідки яких дадуться взнаки вже протягом наступного десятиліття. Є всі підстави вважати, що воно не буде «втраченим».