Несподіваний поворот: як заморожені активи РФ можуть змінити долю України

Ідея, що могла б кардинально змінити фінансовий ландшафт підтримки України, була представлена спільним зверненням колишньої міністерки оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишньої міністерки у справах Європи Франції Наталі Луазо та ексзаступника радника з національної безпеки США Даліпа Сінгха. Їхня пропозиція стосується передачі управління замороженими активами Центрального банку Росії, загальна сума яких становить приблизно 210 мільярдів євро, до нової фінансової структури Європейського Союзу. Більшість цих коштів зосереджена у бельгійській установі Euroclear.

Ця ініціатива не передбачає конфіскації, адже Центральний банк Росії залишиться власником своїх активів. Замість цього, запропоновано тимчасове управління ними структурою ЄС, доки Росія не погодиться компенсувати завдані Україні збитки. Ця позиція підкріплена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, прийнятою у 2022 році, яка визнала необхідність репарацій з боку Росії за шкоду, заподіяну Україні. Вартість повоєнної відбудови України оцінюється Світовим банком, ООН та ЄС у 509 мільярдів євро.

Раніше, наприкінці 2025 року, подібна пропозиція вже розглядалася Європейською радою, але була заблокована Бельгією. Причиною стали погрози від російської розвідки ГРУ, що змусили прем'єр-міністра Бельгії Барта Де Вевера публічно заявити про можливі довготривалі наслідки для його країни та особисто для нього. Тоді Євросоюз обмежився наданням Україні кредиту у розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки, але питання управління замороженими активами залишилося невирішеним.

Автори пропозиції переконані, що зараз настав «вікно можливостей» для негайного ухвалення рішення. Вони зазначають, що російський наступ зайшов у глухий кут, а ситуація з російськими нафтопереробними заводами, що палають, та зміна влади в Угорщині (де Віктор Орбан раніше систематично блокував подібні рішення) створюють сприятливі умови. Крім того, нові кошти можуть посилити переговорну позицію України на можливих мирних перемовинах. Існує також ризик, що вибори у Франції у травні 2027 року можуть привести до влади Марін Ле Пен, чиї зв'язки з Путіним викликають сумніви щодо її готовності фінансувати Україну.

За неофіційним «мирним планом» з 28 пунктів, що обговорювався восени 2025 року представниками Трампа, 100 мільярдів доларів із заморожених активів мали бути спрямовані на відбудову України під керівництвом США, з умовою отримання 50% прибутку Штатами та направленням частини коштів на спільні російсько-американські «проєкти». Контроль ЄС над активами захистив би їх від такого сценарію.

Цей механізм також може зняти побоювання Бельгії перед погрозами Кремля. Запропонована схема управління активами подібна до прецеденту Іраку, де після повалення режиму Саддама Хусейна у 2003 році закордонні активи іракського центрального банку були переказані на новий рахунок у Федеральному резервному банку Нью-Йорка. Автори вважають, що аналогічний підхід дозволить ЄС використовувати російські активи для підтримки України, дотримуючись міжнародного права та законодавства ЄС.

Пропозиція щодо передачі управління замороженими активами Центрального банку Росії до нової фінансової структури ЄС з'явилася на тлі оцінок Світового банку, ООН та ЄС, згідно з якими вартість повоєнної відбудови України становить 509 мільярдів євро. Ця ініціатива відрізняється від повної конфіскації, оскільки вона зберігає власність за російським Центробанком, але надає Європейському Союзу тимчасовий контроль над цими коштами. Такий підхід відповідає резолюції Генеральної Асамблеї ООН, яка закликала Росію до виплати репарацій за завдану шкоду.

Більшість із приблизно 210 мільярдів євро заморожених російських активів знаходиться у бельгійській фінансовій установі Euroclear, що зробило Бельгію ключовим, але вразливим гравцем у цій ситуації. Напруженість навколо цих активів посилилася після того, як Росія висунула погрози Бельгії, що призвело до блокування попередніх пропозицій щодо використання цих коштів. Видання Frankfurter Allgemeine Zeitung також повідомляє про занепокоєння щодо можливого впливу виборів у Франції та неофіційних «мирних планів», які могли б змінити управління цими активами.

Автори пропозиції підкреслюють: «Йдеться не про конфіскацію: Центробанк Росії залишиться власником активів, але управління ними передадуть структурі ЄС».

Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер раніше публічно заявляв, що Москва дала зрозуміти: «наслідки для його країни і для нього особисто відчуватимуться "довіку"».

Нова ініціатива колишніх європейських та американських високопосадовців відкриває можливості для перегляду підходу до заморожених російських активів, пропонуючи механізм, який може допомогти Україні у відновленні, одночасно зменшуючи ризики для окремих країн. Цей крок може стати вирішальним у забезпеченні фінансової підтримки та справедливості, закладаючи фундамент для майбутніх міжнародних відносин.