/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fffd05ecf54a878d3259d948e4a681e11.jpg)
«Це дурість»: Полякова різко відповіла на критику щодо підтримки Пугачової та Галкіна
На міжнародному фестивалі у Юрмалі, де зібралися артисти з різних країн, українська співачка Оля Полякова зі сцени висловила слова вдячності зірковому подружжю Аллі Пугачовій та Максиму Галкіну. Цей вчинок, що мав на меті відзначити їхню підтримку України, миттєво розлетівся інтернетом і викликав широкий резонанс.
Слова подяки викликали неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Частина користувачів підтримала співачку, вважаючи, що підтримка України не має національних кордонів. Однак більшість жорстко розкритикувала її за публічні реверанси на адресу громадян Російської Федерації в умовах повномасштабного вторгнення.
У відповідь на цей шквал критики, Оля Полякова вирішила розставити всі крапки над «і» в інтерв'ю з журналісткою Раміною Есхакзай. Вона підкреслила, що для неї головним критерієм оцінки людей є їхні реальні дії, а не те, що записано в їхніх паспортах. Ця реакція співачки з'явилася в анонсі інтерв'ю YouTube-каналу Раміни Есхакзай, уривок якого блогерка поділилася у своєму Instagram.
Полякова акцентувала увагу на вчинках Алли Пугачової та Максима Галкіна, які, за її словами, пожертвували всім у Росії. Вони покинули свою домівку та все майно, аби не бути пов'язаними з режимом, що веде війну. Артистка переконана, що «своїм гейтом ми підтримки у світі більше не заробимо», адже Пугачова і Галкін відмовилися від усього заради чистої совісті та спокійного сну.
Співачка також провела паралель між росіянами, які кинули минуле заради підтримки України, та українцями-корупціонерами. Вона заявила, що наявність патріотичного одягу чи використання української мови не робить людину гідною поваги, якщо вона обкрадає власну державу. За її словами, «людина, яка відмовилася від всього на Росії й допомагає Україні, але росіянин за національністю, гірший, ніж корупціонер, який накрав купу мільйонів і одягнув вишиванку? Це дурість».
Оля Полякова наголосила, що в Україні є багато людей, які допомагають з першого дня війни, попри критику, тоді як чимало українців «покрали й повтікали». Це не перший раз, коли співачка звертається до обурених українців, закликаючи їх не відволікатися на її особисте життя та активно обговорювати кожне її рішення.
Ситуація, що склалася навколо висловлювань Олі Полякової, відображає ширшу дискусію в українському суспільстві щодо ставлення до громадян Росії, які виступають проти війни. Вона підіймає питання про те, наскільки далеко можуть заходити особистісні оцінки та чи можна відділяти політичні погляди від національної приналежності, особливо в контексті воєнних дій.
Музичний оглядач Роман Бутурлакін, коментуючи фрагмент інтерв'ю, зазначив, що українці не повинні хейтити тих, хто виїхав з Росії, але й «кланятись перед ними ми теж не маємо». Він підкреслив, що Пугачова та Галкін, як і багато українців, виїхали «для себе», щоб уникнути війни, а не обов'язково через активну проукраїнську позицію. Бутурлакін також навів приклад Лайми Вайкуле як зразок адекватної публічної позиції проти війни, порівнявши її з «мовчазним виїздом на пенсію на берег моря».
"Я не ділю людей на хороші чи погані національності. Я це роблю за їхніми вчинками. Алла Пугачова і Галкін в Росії мали все. Але в один день вони зібралися й покинули свою домівку та все, що мали, аби не бути з тим режимом. Вони підтримують Україну, як можуть. І своїм гейтом ми підтримки у світі більше не заробимо. Вони відмовилися від всього, аби спокійно спати й мати чисту совість", — зазначила Полякова у розмові з журналісткою Раміною Есхакзай.
"Людина, яка відмовилася від всього на Росії й допомагає Україні, але росіянин за національністю, гірший, ніж корупціонер, який накрав купу мільйонів і одягнув вишиванку? Це дурість. У нас є багато людей, які допомагають від першого дня, попри той гейт, а є багато українців, які покрали й повтікали", — обурилася артистка.
Інцидент з Олею Поляковою та її висловлювання в інтерв'ю лише підкреслюють складність морального вибору та етичних дилем, що постають перед суспільством в умовах війни. Це історія про те, як слова можуть викликати непередбачувані наслідки, і як важливість вчинків може переважати над стереотипами та упередженнями.

