Український бізнес проти Temu та AliExpress: компанії вимагають припинити дискримінацію

Temu та AliExpress мають переваги: чому український бізнес незадоволений

Ритейлери вимагають підтримати законопроєкти №15112-д та №15460, які мають на меті "припинити дискримінацію українського бізнесу" щодо оподаткування посилок, заявили в RAU.

Місцевий бізнес сплачує ПДВ, створює робочі місця, утримує магазини та склади, інвестує в логістику, забезпечує гарантійне обслуговування і відповідає перед споживачами відповідно до українського законодавства.

Натомість товар, який людина замовляє на іноземному маркетплейсі, може потрапити в Україну без ПДВ, якщо його вартість не перевищує 150 євро. На думку ритейлерів, податкова перевага виникає не через ефективнішу роботу іноземних компаній, а через різні правила оподаткування.

Масштаб проблеми ілюструють дані Міністерства фінансів України:

Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

• У 2025 році вартість товарів у міжнародних відправленнях, які не оподатковувалися, становила 92,9 мільярди гривень. Це понад 56% загальної вартості таких відправлень.
• За оцінками, лише минулого року державний бюджет через це недоотримав щонайменше 18,6 мільярдів.
• Якщо тенденція збережеться, у 2026 році потенційні втрати можуть становити ще близько 27 мільярдів гривень.

Проблема, на яку звертають увагу ритейлери, стосується не лише податків. Чинна система, на їхню думку, також створює можливості для зловживань. Зокрема, комерційні партії товарів можуть штучно розділяти на велику кількість окремих посилок, а вартість продукції – занижувати.

У результаті товари потрапляють до України без належного податкового та митного навантаження, після чого можуть реалізовуватися на внутрішньому ринку.

Принципово важливо, щоб обов’язок щодо нарахування та сплати ПДВ покладався на електронні платформи або їхніх уповноважених представників на етапі продажу товару. ПДВ має автоматично включатися до ціни під час оформлення замовлення, а обмін необхідними даними між платформами, перевізниками, податковими та митними органами має здійснюватися в електронній формі,
– повідомили в Асоціації.

Що пропонують змінити

Законопроєкт №15112-д передбачає зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі.

Інший законопроєкт – №15460 — має врегулювати митні процедури для товарів, які надходять в Україну міжнародними поштовими та експрес-відправленнями.

Чи означає це податок на кожну посилку? Не зовсім. Ініціатори змін наголошують, що йдеться саме про комерційні покупки, а не про звичайні приватні відправлення. Звільнення для справді некомерційних посилок між фізичними особами в межах установленого законодавством ліміту пропонується зберегти.

Тобто головна мета – не ускладнити отримання посилок українцями, а створити однакові правила для українських компаній та іноземних платформ, які продають товари на українському ринку.

Асоціація ритейлерів України закликала парламент:

• невідкладно розглянути законопроєкти №15112-д та №15460;
• скасувати звільнення від ПДВ для комерційних товарів у міжнародних відправленнях;
• покласти сплату ПДВ на іноземні маркетплейси або їхніх представників;
• створити автоматизований обмін інформацією між платформами, перевізниками, ДПС та митницею;
• посилити контроль за дробленням комерційних партій;
• запровадити механізми протидії заниженню вартості товарів;
• заздалегідь визначити зрозумілу дату початку дії нових правил.

Якщо запропоновані зміни ухвалять, ціна частини товарів з Temu, AliExpress та інших іноземних маркетплейсів може зрости на суму ПДВ. Водночас покупцеві не обов'язково доведеться самостійно оформлювати додаткові митні документи або сплачувати податок у відділенні пошти.

Як китайські маркетиплейси шкодять Україні

Китайські онлайн-платформи Temu та AliExpress активно заходять на український ринок, що призводить до втрати мільярдів гривень ПДВ та ускладнює конкуренцію для місцевого бізнесу.

Обсяги таких покупок уже величезні: за оцінками ринку, українці щороку замовляють іноземних товарів приблизно на 170 мільярдів гривень. І ця цифра стрімко зростає – більш ніж на 50% щороку.

У результаті бюджет втрачає близько 34 мільярди гривень ПДВ. Ці гроші фактично "йдуть" на розвиток закордонних платформ замість того, щоб працювати всередині країни.