400 км/год і без GPS: F-Drones випустила LITAVR+ — ще одну відповідь на реактивні "Шахеди"

F-Drones анонсувала LITAVR+ — нову версію перехоплювача, розроблену спеціально під задачу, яку базова версія вирішувала лише частково: знищення реактивних “Шахедів” і “Гераней”, що летять зі швидкістю до 500 км/год. Головне оновлення — швидкість понад 400 км/год проти 350 км/год у попередника. LITAVR+ вже пройшов заводські випробування, перебуває на етапі бойових тестів із підтвердженими відеозвітами знищення реактивних БПЛА і відкритий для замовлень підрозділами ЗСУ. CEO F-Drones Станіслав Хутор оголосив про це публічно.

Чому 400 км/год вирішують усе

Щоб зрозуміти значення LITAVR+, треба повернутися до контексту, який ми вже описували: росія створила реактивну “Герань-4” саме тому, що дозвукові “Шахеди” масово збивалися дешевими українськими перехоплювачами. Швидкість Герані-4 — близько 500 км/год на китайському турбореактивному двигуні. LITAVR у базовій версії мав максимальну швидкість 350 км/год. LITAVR+ закриває цей розрив: 400+ км/год — це вже рівень, на якому перехоплення реактивної “Герані” стає стандартною, а не виключною операцією.

Що успадкував і що отримав LITAVR+

LITAVR+ зберігає всю технологічну спадщину базової версії — і додає нові можливості. З успадкованого: власний софт F-Drones, навігація без GPS на основі інерційної системи, система донаведення Last Mile / Pixel Lock — де оператор керує лише швидкістю, а дрон самостійно захоплює і веде ціль до знищення, дистанційне керування з будь-якої точки світу через власний модуль F-Drones.

Але є і дещо нове: швидкість понад 400 км/год і вдосконалена система навігації — очевидно, адаптована під перехоплення швидкісних маневрових цілей на більш складних курсах, ніж повільні “Шахеди”. Важлива деталь від Хутора: LITAVR+ вже доступний для замовлення українськими військовими — тобто це не концепт і не прес-реліз, а реальний продукт у бойовому тестуванні з відкритим каналом замовлення.

Від нуля до лінійки за два роки

Хронологія F-Drones є показовою. Розробка LITAVR почалася восени 2024 року. Влітку 2025-го — кодифікація. Восени 2025-го — серійне виробництво і перші поставки. У березні 2026-го — перше підтверджене дистанційне перехоплення “Шахеда” пілотом 190-го навчального центру ССО за сотні кілометрів від точки запуску. У червні 2026-го — презентація повністю автономної версії з системою 3D LARAG, де роль оператора зведена до двох команд. Тепер — LITAVR+.

За кожним із цих кроків — один і той самий принцип компанії: не чекати ідеального продукту, а випускати версії послідовно — кожна вирішує конкретну бойову задачу, яку попередня не закривала повністю.

Де LITAVR+ серед конкурентів

На ринку швидкісних перехоплювачів реактивних “Шахедів” LITAVR+ займає виразну нішу. ZIRKA (до 340 км/год) підтвердила перше бойове знищення реактивної “Герані-4” — але за рахунок алгоритму зустрічного курсу, а не чистої швидкості. P1-SUN JetKiller від SkyFall (370 км/год) у серійному виробництві з серпня. SPYS від WIY Drones обіцяє 600 км/год, але поки на стадії тестування.

LITAVR+ зі швидкістю 400+ км/год займає проміжну і дуже конкурентну позицію: швидший за ZIRKA і JetKiller, підкріплений двома роками бойового досвіду платформи і системою повної технологічної незалежності, яка дозволила F-Drones стати першим українським виробником із контрактом Пентагону. Федоров ще у червні чітко розставив акценти:

LITAVR+ з’являється у момент, коли гонка між реактивними “Шахедами” і українськими перехоплювачами досягла нової фази інтенсивності. Кожне покоління платформи F-Drones відповідає на конкретну адаптацію противника — і LITAVR+ у цій логіці не виняток, а закономірний наступний крок. Бойові тести вже тривають, результати підтверджені відео — і якщо динаміка попередніх версій повториться, до кодифікації залишилися місяці.

Джерело: Militarnyi