Масштабний розлив нафти з танкера: загроза екосистемі Оману

У квітні танкер Caroline Bezengi завантажив російську нафту в чорноморському порту Новоросійськ. Судно, побудоване у 2001 році, є частиною «тіньового флоту», який Росія використовує для транспортування нафти в обхід санкцій. Ці судна часто не мають західного страхового покриття та можуть використовувати прапори різних держав для приховування справжнього власника, що робить їхній статус непрозорим.

Наприкінці травня танкер пройшов через Суецький канал, прямуючи до Азії з мільйоном барелів нафти. Проте 8 червня поблизу берегів Ємену на судні виникли проблеми, морські джерела вказували на можливий вибух на борту.

Згодом сталося те, чого побоювалися екологи: біля узбережжя Оману стався значний розлив сирої нафти. Управління з охорони навколишнього середовища Оману повідомило, що площа забруднення сягнула близько 390 квадратних кілометрів, і нафтова пляма рухалася на північний схід від островів Халланіят, перебуваючи приблизно за 7 кілометрів від узбережжя.

Екологічна організація Greenpeace, проаналізувавши супутникові знімки, оцінила масштаби забруднення ще вище — близько 600 квадратних кілометрів. Особливе занепокоєння викликало розташування району витоку, оскільки минулого року султан Оману Хайтам бін Тарік видав указ про створення природного заповідника навколо островів Халланіят, де мешкають рідкісні види морських тварин, включаючи горбатих китів Аравійського моря та бакланів Сокотри.

Влада Оману заявила, що наразі немає прямої загрози для розташованих у цьому районі об'єктів, таких як опріснювальні установки та туристична інфраструктура. Однак, професор екологічної мікробіології та біотехнології Единбурзького університету Геріот-Ватт Тоні Гутьєррес наголосив, що такий масштабний розлив потребує комплексної операції з очищення. Він зазначив, що найбільша небезпека виникне у разі потрапляння нафти до мілководдя та узбережжя, де вона може завдати шкоди коралам, птахам і рибам.

Caroline Bezengi, що ходив під прапором Камеруну, у червні був виключений з суднового реєстру цієї країни разом із ще 39 суднами. Танкер перебуває під санкціями Європейського Союзу, України, Великої Британії, Канади та Швейцарії. Інцидент служить нагадуванням про екологічні ризики, пов'язані з діяльністю «тіньового флоту».

Росія активно розширює свій «тіньовий флот» для перевезення скрапленого природного газу та нафти, купуючи танкери на вторинному ринку та будуючи власні судна. Це відбувається напередодні заборони ЄС на постачання російського СПГ, яка має набути чинності наступного року. Цей флот є повноцінним стратегічним логістичним контуром, що забезпечує дві третини російського нафтового експорту, адаптуючись до західних санкцій.

Захід відповідає чотирма паралельними інструментами тиску: санкційним, дипломатичним, силовим і військовим. Економіст Олег Саркіц пояснює, що Москва матиме час на маневри доти, доки Греція, Мальта та G7 не вдадуться до повного бану морських послуг. Подібні інциденти з танкерами «тіньового флоту» підкреслюють не лише екологічні, а й геополітичні виклики, які несе така практика.

Професор екологічної мікробіології та біотехнології Единбурзького університету Геріот-Ватт Тоні Гутьєррес зазначив: «Ви можете знайти нафту там і через роки. Саме це сталося з Exxon Valdez. Через десять років там усе ще залишалися сліди нафти».

Професор Гутьєррес також додав, що для ліквідації такого витоку необхідно розпилювати над забрудненою ділянкою спеціальні речовини з літаків, а також використовувати бони та інше обладнання, щоб зібрати нафту до того, як вона дістанеться берега або опуститься на морське дно.

Інцидент біля узбережжя Оману з танкером Caroline Bezengi демонструє, що використання «тіньового флоту» для обходу санкцій несе значні ризики для світової екології та вимагає посиленого міжнародного контролю. Довгострокові наслідки таких розливів можуть бути руйнівними для морських екосистем, і боротьба з ними потребує узгоджених зусиль багатьох країн.