Росія прискорила експорт нафти до Азії через Арктику — Reuters

Морський експорт російської нафти останніми тижнями скоротився до найнижчого рівня більш ніж за два місяці. Через удари по нафтовій інфраструктурі та перебої в судноплавстві Росія недоотримує до 250–400 млн доларів на тиждень. На цьому тлі Москва цього року швидше, ніж у 2025-му, нарощує постачання сирої нафти до Азії Північним морським шляхом. Сім танкерів уже перевозять приблизно 850 тисяч тонн російської нафти. Арктичний маршрут дозволяє скоротити шлях до Китаю приблизно на два тижні та уникати європейських вод, де судна можуть стикатися з перевірками, затриманнями й іншими обмеженнями через санкції. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Росія цього року активніше почала використовувати Північний морський шлях для експорту сирої нафти до Азії. Сім вантажів загальним обсягом близько 6 млн барелів уже прямують до азійських ринків. Північний морський шлях з’єднує західні порти Росії з Азією через арктичні води. Зазвичай навігація цим маршрутом триває з 1 липня до 1 жовтня.

Москва прискорює використання цього напрямку, оскільки він дозволяє доставляти нафту до Китаю та інших країн Азії без проходження акваторій, де танкери можуть потрапити під перевірки, затримання або інші обмеження з боку європейських держав. Такі заходи пов’язані із санкціями проти Росії через війну проти України.

Нинішній обсяг перевезень становить близько 850 тисяч тонн нафти. Це вже майже половина від приблизно 13 млн барелів, які Росія перевезла Північним морським шляхом за весь минулорічний навігаційний сезон. За даними державної російської корпорації "Росатом", яка контролює Північний морський шлях, у 2025 році поставки сирої нафти цим маршрутом скоротилися на 4% у річному вимірі.

Трейдери вважають, що Китай, який є головним напрямком російської нафти, що перевозиться Північним морським шляхом, може додатково збільшити закупівлі. Це можливо у разі збереження перебоїв із постачанням сировини з Близького Сходу через конфлікт навколо Ірану.

Північний морський шлях у середньому скорочує доставку нафти до Китаю приблизно на два тижні порівняно з традиційним маршрутом через Суецький канал. Це робить його привабливішим для російських експортерів у період літньої навігації.

Один із трейдерів, який бере участь у поставках цим маршрутом, зазначив, що цього року льодова ситуація є відносно сприятливою. Це полегшує судноплавство в Арктиці.

Водноас логістичні проблеми в Ормузькій протоці та Чорному морі додатково стимулюють поставки російської нафти до Китаю через Арктику. Інший трейдер також очікує, що загальний обсяг транспортування Північним морським шляхом у 2026 році перевищить показник минулого року через поєднання економічних і геополітичних факторів.

Китай зазвичай є головним отримувачем нафти, яку Росія перевозить Північним морським шляхом під час навігаційного сезону. Його порти розташовані ближче до російських далекосхідних експортних терміналів, ніж порти інших великих азійських покупців.

Зараз Північним морським шляхом до Азії прямують сім танкерів. Серед них шість суден класу Aframax, кожне з яких може перевозити приблизно 750 тисяч барелів сирої нафти. Ще одне судно належить до класу Suezmax і має місткість близько 1 млн барелів. Три танкери ходять під російським прапором, інші – під прапорами Оману та Камеруну.

Додатково обсяги транспортування цим маршрутом може збільшити запуск першої фази великого російського нафтового проєкту Vostok Oil. Його реалізує "Роснефть", а початок роботи першого етапу очікується у вересні.

Трейдери вважають, що запуск Vostok Oil здатен збільшити поставки сирої нафти Північним морським шляхом. Водночас поки що невідомо, який саме обсяг продукції цього проєкту Росія зможе експортувати до кінця 2026 року.

Нагадаємо, що Китай на тлі війни США з Іраном почав активніше заміщувати близькосхідну нафту російською. Державний нафтопереробний гігант Sinopec закупив від 30 до 40 партій російської нафти ESPO для постачання в липні–вересні, або приблизно 241–320 тисяч барелів на добу. У липні компанія забезпечила собі близько 7,4 млн барелів ESPO, які переважно доставляли до порту Річжао у провінції Шаньдун. До війни США з Іраном Sinopec отримувала майже половину своєї нафти з Близького Сходу, однак у червні та липні не закуповувала саудівську сировину, а в серпні придбала лише 2 млн барелів.