Шахрайство в інтернеті: 15 схем і як захистити гроші

Фішингові сайти, дзвінки «з банку», фейкові виплати, зламані акаунти та псевдоінвестиції: як розпізнати обман і що робити, якщо шахраї вже отримали ваші дані.

Шахрайство в інтернеті дедалі рідше виглядає як очевидний обман. Зловмисники копіюють сайти банків і державних установ, телефонують із підмінених номерів, створюють правдоподібні оголошення та отримують контроль над акаунтами знайомих жертви. Для переконливості вони використовують справжні логотипи, фотографії, назви компаній і навіть голоси людей, згенеровані штучним інтелектом. За даними освітнього порталу Національного банку України, 83% зафіксованих випадків платіжного шахрайства у 2025 році відбулися в інтернеті. Найпоширенішим інструментом залишається соціальна інженерія: людину переконують самостійно переказати кошти, повідомити код підтвердження або встановити програму, яка відкриває доступ до телефона.

Як працює шахрайство в інтернеті

Щоб викрасти гроші, шахраю не завжди потрібно зламувати захист банку. Часто достатньо переконати власника рахунку самостійно виконати потрібні дії: назвати код із повідомлення, підтвердити операцію, перейти на підроблений сайт або встановити програму віддаленого доступу.

Зловмисники зазвичай намагаються отримати:

• реквізити банківської картки;
• пароль до мобільного або інтернет-банкінгу;
• одноразовий код підтвердження;
• контроль над фінансовим номером телефону;
• доступ до електронної пошти або месенджера;
• фотографії документів;
• можливість віддалено керувати смартфоном;
• прямий переказ на підконтрольний рахунок.

Основою більшості схем є психологічний тиск. Жертву лякають блокуванням картки, повідомляють про нібито оформлений кредит, обіцяють виплату або вимагають терміново допомогти родичу. Головна мета — не залишити людині часу на перевірку.

Докладні правила платіжної безпеки зібрані в інформаційній кампанії Національного банку України «ШахрайГудбай».

15 поширених схем шахрайства в інтернеті

1. Дзвінок від «служби безпеки банку»

Людині телефонують нібито з банку і повідомляють про підозрілу операцію, спробу зняття грошей або оформлення кредиту. Для «скасування» операції просять назвати номер картки, термін її дії, CVV, код із SMS або пароль до банківського застосунку.

Справжньому працівникові банку не потрібні ці дані. Якщо дзвінок викликає підозру, потрібно покласти слухавку та самостійно зателефонувати до банку за номером, указаним на картці або в офіційному застосунку.

2. Переказ на «безпечний рахунок»

Шахрай заявляє, що гроші клієнта нібито перебувають під загрозою. Для їхнього збереження пропонує перевести кошти на «безпечний», «страховий», «резервний» або «тимчасовий» рахунок.

Банки не захищають кошти клієнтів таким способом. Рахунок, на який пропонують здійснити переказ, належить шахраю або підставній особі.

Особливо небезпечно, коли співрозмовник не дозволяє завершити розмову і керує діями жертви біля банкомата чи в банківському застосунку. У такій ситуації потрібно припинити дзвінок і нічого не переказувати.

3. Фішингові сайти банків і державних установ

Фішинг — це створення підробленої сторінки, яка зовні нагадує сайт банку, поштового оператора, маркетплейсу або державного сервісу. Посилання поширюють через SMS, електронну пошту, рекламу, Telegram, Viber і соціальні мережі.

На сторінці людині пропонують авторизуватися, отримати виплату, підтвердити особу або сплатити невелику суму. Введені логіни, паролі і реквізити картки одразу потрапляють до зловмисників.

Наявність значка замка та https не доводить, що сайт справжній. Потрібно перевіряти точне написання домену: шахраї можуть замінити одну літеру, додати дефіс або використати схожу адресу.

4. Фейкова доставка на сайтах оголошень

Шахрай пише продавцеві товару і пропонує оформити доставку. Потім надсилає посилання нібито для отримання оплати. Підроблена сторінка просить ввести номер картки, термін дії, CVV або залишок на рахунку.

Для отримання переказу не потрібно вводити CVV, банківський пароль чи код із SMS. Усі дії з доставкою слід виконувати лише всередині офіційного сайту або застосунку торговельного майданчика.

Небезпечно також переходити з платформи у сторонній месенджер, особливо якщо покупець наполягає на терміновості угоди.

5. Фейкові соціальні виплати та грошова допомога

У соціальних мережах поширюють повідомлення про виплати від держави, міжнародних організацій, банків або благодійних фондів. Щоб отримати гроші, користувачеві пропонують перейти за посиланням, пройти «опитування» та ввести банківські дані.

Інформацію про державні виплати потрібно перевіряти на офіційному сайті відповідної установи або в застосунку «Дія». Державні органи не вимагають CVV, PIN-код чи пароль до банкінгу для нарахування допомоги.

6. Повідомлення від зламаного акаунта знайомого

Шахраї отримують доступ до Telegram, Viber, Facebook або Instagram і пишуть контактам власника акаунта. Найчастіше просять терміново позичити гроші, проголосувати за дитину в конкурсі, підтримати петицію або перейти за посиланням.

Навіть якщо повідомлення надійшло від близької людини, прохання потрібно перевірити іншим способом: зателефонувати їй або поставити запитання, відповідь на яке знає лише вона.

Не слід переходити за посиланнями для «голосування» чи «підписання петиції», якщо сторінка вимагає повторно авторизуватися в месенджері.

7. Викрадення фінансового номера телефону

Фінансовий номер використовується для отримання банківських повідомлень і кодів підтвердження. Шахраї можуть намагатися перевипустити SIM-картку або переконати власника назвати код мобільного оператора.

Одна з актуальних схем — повідомлення про нібито завершення строку дії SIM-картки. У лютому 2026 року Кіберполіція попереджала про фейкові Telegram-акаунти, замасковані під мобільних операторів.

Якщо SIM-картка раптово перестала працювати без зрозумілої причини, необхідно негайно зв’язатися з оператором і банком. Це може бути ознакою несанкціонованого перевипуску номера.

8. Фальшивий банківський застосунок або віддалений доступ

Псевдопрацівник банку може повідомити, що старий застосунок більше не працює, і запропонувати встановити «оновлену версію». Насправді файл містить шкідливе програмне забезпечення.

Інший варіант — прохання встановити програму віддаленого доступу до екрана. Після цього шахрай бачить банківські повідомлення, натискання клавіш та може керувати смартфоном.

Банківські застосунки потрібно завантажувати лише з офіційних магазинів. Працівники банку не просять встановлювати програми для віддаленого керування телефоном.

9. Псевдоінвестиції та фальшиві криптоплатформи

У рекламі або месенджері людині обіцяють гарантований дохід від криптовалюти, акцій, нафти чи автоматичного торговельного робота. Після невеликого першого внеску в особистому кабінеті може з’явитися прибуток, але ці цифри не підтверджені реальними операціями.

Для виведення коштів шахраї вимагають нові платежі: «податок», «комісію», «страховий депозит» або оплату верифікації. Після переказу гроші не повертають.

Ознаки обману — гарантована прибутковість, тиск із вимогою терміново поповнити рахунок, відсутність перевіреної юридичної інформації та прохання встановити програму віддаленого доступу.

10. Фальшива робота та «оренда» банківської картки

Під виглядом віддаленої роботи людині пропонують приймати платежі на власний рахунок, переказувати їх іншим особам або знімати готівку за винагороду. Так власника картки можуть зробити «грошовим мулом», або дропом.

Такі рахунки використовують для переміщення викрадених коштів та інших незаконних операцій. Участь у схемі може призвести до блокування рахунків і кримінальної відповідальності.

Кіберполіція радить не передавати картку або рахунок іншим людям і відмовлятися від вакансій, у яких потрібно здійснювати чужі фінансові операції. У разі випадкової участі в такій схемі потрібно звернутися до Кіберполіції та повідомити банк.

11. Неіснуючий товар в інтернет-магазині

Зловмисники створюють сторінки магазинів із привабливими цінами, великою кількістю підписників і фальшивими відгуками. Після повної передоплати продавець перестає відповідати або надсилає товар, який не відповідає опису.

Перед покупкою варто перевірити дату створення сторінки, контакти продавця, незалежні відгуки та умови повернення. Дуже низька ціна, відмова від післяплати й вимога переказати гроші на картку фізичної особи підвищують ризик шахрайства.

Скриншот паспорта продавця не гарантує безпечної угоди: документ може бути викраденим або підробленим.

12. Фейкові благодійні збори

Шахраї копіюють фотографії поранених, дітей, військових або тварин і створюють емоційні публікації зі своїми реквізитами. Іноді вони дублюють справжній збір, замінюючи лише номер картки або посилання на банку.

Перед донатом потрібно перевірити автора збору, історію сторінки, звіти про попередню допомогу, першоджерело фотографій і реквізити отримувача. Для великих сум безпечніше використовувати офіційні фонди та перевірені ініціативи.

Особливої обережності потребують прохання заплатити за «визволення полоненого», пошук зниклого військового або прискорення державних процедур.

13. Кредит, оформлений за чужими документами

Отримавши фотографії паспорта, ідентифікаційний код, доступ до SIM-картки та електронної пошти, шахраї можуть спробувати оформити онлайн-кредит на ім’я іншої людини.

Не слід надсилати повні копії документів невідомим роботодавцям, покупцям або орендодавцям. Якщо копія необхідна для конкретної законної процедури, на ній можна зазначити дату, назву організації та мету надання.

Якщо людина виявила невідомий кредит, потрібно звернутися до кредитора, подати заяву до поліції, перевірити кредитну історію та оскаржити зобов’язання. За потреби можна також звернутися зі скаргою до Національного банку.

14. Романтичне шахрайство

Зловмисник знайомиться із жертвою в соціальній мережі або застосунку для знайомств, поступово встановлює довірливі стосунки, а потім просить гроші. Причиною може бути хвороба, заблокований рахунок, дорога до України, проблеми на митниці або термінова допомога родичу.

Шахрай може місяцями підтримувати спілкування та використовувати чужі фотографії. Відмова від відеозв’язку, постійні драматичні обставини й прохання про перекази є серйозними сигналами небезпеки.

15. Підроблений голос або відео за допомогою ШІ

Штучний інтелект дозволяє імітувати голос людини за коротким аудіозаписом, а також створювати підроблені відео. Шахрай може зателефонувати від імені родича, керівника або знайомого й попросити терміново переказати гроші.

Для захисту варто передзвонити людині за відомим номером або поставити особисте запитання. У родині також можна заздалегідь домовитися про кодове слово для підтвердження особи в екстреній ситуації.

Ознаки, які допомагають розпізнати шахрая

Окремі схеми відрізняються, але більшість із них мають спільні ознаки:

• людину змушують діяти негайно;
• погрожують блокуванням картки або кримінальною відповідальністю;
• обіцяють гарантований прибуток чи несподівану виплату;
• просять приховати розмову від родичів або працівників банку;
• вимагають код із SMS, CVV, PIN-код або пароль;
• надсилають посилання для «отримання» грошей;
• просять установити невідому програму;
• переводять спілкування з офіційної платформи в месенджер;
• не дозволяють завершити дзвінок;
• просять переказати кошти на картку фізичної особи;
• пояснюють помилки на сайті «технічними роботами»;
• вимагають нові платежі для повернення вже внесених грошей.

Поєднання терміновості, страху та вимоги щось приховати майже завжди свідчить про спробу маніпуляції.

Які дані не можна повідомляти стороннім

За жодних обставин не можна передавати:

• PIN-код картки;
• CVV або CVC — три цифри на звороті картки;
• пароль до банківського застосунку;
• одноразові коди з SMS або push-повідомлень;
• код мобільного оператора для заміни SIM-картки;
• кодове слово банку;
• фотографію картки з обох боків;
• дані для входу в електронну пошту;
• резервні коди двофакторної автентифікації;
• коди або паролі програм віддаленого доступу.

Для звичайного зарахування коштів достатньо номера картки або IBAN. Одержувачеві переказу не потрібні термін дії картки, CVV, баланс рахунку чи код підтвердження.

Що робити в перші 15 хвилин після шахрайства

Швидкість реакції має значення. Паніка та спроби самостійно домовитися з аферистом лише забирають час.

Перші дві хвилини: припинити контакт

Не виконуйте нових вказівок і не надсилайте додаткових грошей. Завершіть дзвінок, закрийте підозрілий сайт і не видаляйте листування.

Якщо на телефон установили програму віддаленого доступу, від’єднайте пристрій від інтернету. Для зміни паролів використовуйте інший, безпечний пристрій.

Від другої до п’ятої хвилини: заблокувати доступ до грошей

Через офіційний застосунок або контакт-центр банку:

• заблокуйте картку;
• повідомте про шахрайство;
• попросіть заблокувати інтернет-банкінг, якщо передали пароль;
• перевірте останні операції;
• змініть ліміти або тимчасово заблокуйте рахунки;
• уточніть можливість зупинення чи оскарження платежу.

Телефонувати потрібно лише за номером з офіційного сайту, застосунку або зворотного боку картки.

Від п’ятої до десятої хвилини: захистити акаунти

Насамперед змініть пароль до електронної пошти, оскільки через неї можна відновити доступ до інших сервісів. Після цього змініть паролі до банкінгу, соціальних мереж і месенджерів.

Також потрібно:

• завершити всі активні сеанси;
• увімкнути двофакторну автентифікацію;
• видалити невідомі пристрої;
• перевірити адресу та номер для відновлення акаунта;
• попередити контакти, якщо від вашого імені могли надсилати повідомлення.

Якщо перестала працювати SIM-картка, негайно зв’яжіться з мобільним оператором і повідомте про можливий перевипуск номера.

Від десятої до п’ятнадцятої хвилини: зберегти докази

Зробіть скриншоти:

• листування;
• оголошення або сторінки магазину;
• адреси сайту;
• номера телефону;
• профілю шахрая;
• реквізитів отримувача;
• квитанції про переказ;
• банківських повідомлень;
• назв установлених програм.

Не редагуйте зображення та не видаляйте оригінали повідомлень. Ці матеріали можуть знадобитися банку й правоохоронцям.

Чи можна повернути гроші, переказані шахраям

Повернення коштів залежить від способу оплати, швидкості звернення, статусу операції та можливості встановити рахунок отримувача. Гарантувати повернення грошей неможливо.

Якщо переказ ще обробляється, банк іноді може встигнути зупинити операцію. Для карткових покупок можуть існувати процедури оскарження платежу, але вони не застосовуються автоматично до кожної ситуації.

Якщо людина власноруч підтвердила звичайний переказ з картки на картку, повернути його складніше. Однак звернутися до банку необхідно в будь-якому разі: він може зафіксувати шахрайство, зв’язатися з банком отримувача та надати інформацію правоохоронцям у встановленому порядку.

Не варто довіряти людям, які після втрати грошей обіцяють гарантовано їх повернути за передоплату. Це може бути повторне шахрайство, спрямоване на тих самих потерпілих.

Як посилити захист банківської картки та акаунтів

Повністю усунути ризик неможливо, але базові налаштування значно ускладнюють роботу шахраїв.

Установіть ліміти та сповіщення

Налаштуйте повідомлення про всі операції й обмежте:

• перекази з картки;
• оплату в інтернеті;
• зняття готівки;
• операції за кордоном.

Для онлайн-покупок зручно використовувати окрему віртуальну картку та поповнювати її лише перед оплатою.

Використовуйте різні паролі

Пароль до електронної пошти не повинен повторювати пароль банкінгу, соціальної мережі чи магазину. Для зберігання складних комбінацій можна використовувати менеджер паролів.

Двофакторну автентифікацію варто ввімкнути всюди, де вона доступна. За можливості краще використовувати застосунок-автентифікатор або ключ доступу, а не лише SMS.

Захистіть фінансовий номер

Зареєструйте номер у мобільного оператора на своє ім’я, встановіть окремий пароль до особистого кабінету та нікому не повідомляйте коди підтвердження оператора.

Не використовуйте фінансовий номер у відкритих оголошеннях і соціальних мережах, якщо можете завести для цього інший контакт.

Перевіряйте інформацію окремим каналом

Якщо телефонує банк — завершіть розмову і передзвоніть самостійно. Якщо пише знайомий — зателефонуйте йому. Якщо надходить повідомлення про виплату — відкрийте офіційний сайт вручну, а не через отримане посилання.

Саме незалежна перевірка найчастіше руйнує шахрайський сценарій.

Куди повідомити про шахрайство

Якщо шахраї отримали реквізити картки або гроші, насамперед потрібно звернутися до свого банку.

Заяву про кіберзлочин можна подати через офіційну форму Кіберполіції. У разі безпосередньої загрози, вимагання або злочину, що відбувається зараз, потрібно телефонувати за номером 102.

Також варто повідомити:

• мобільного оператора — якщо є ризик викрадення номера;
• адміністрацію соціальної мережі або месенджера;
• торговельний майданчик, де відбулася угода;
• власника справжнього сервісу, сайт якого скопіювали;
• банк отримувача — через свій банк або правоохоронців.

Поширені запитання

Чи може працівник банку запитувати CVV або код із SMS?

Ні. Працівникові банку не потрібні CVV, PIN-код, пароль до банкінгу чи одноразовий код підтвердження. Якщо співрозмовник просить назвати ці дані, розмову потрібно завершити.

Чи безпечно повідомляти номер картки?

Для отримання звичайного переказу зазвичай достатньо 16-значного номера картки або IBAN. Разом із ним не можна повідомляти термін дії, CVV, PIN-код, банківський пароль або коди з повідомлень.

Що робити, якщо перейшов за підозрілим посиланням?

Якщо ви лише відкрили сторінку і нічого не вводили та не завантажували, закрийте її. Якщо ввели пароль — негайно змініть його на справжньому сайті та завершіть усі активні сеанси. Якщо ввели дані картки — заблокуйте її через банк.

Що робити, якщо встановив програму за вказівкою шахрая?

Від’єднайте телефон від інтернету та зв’яжіться з банком з іншого пристрою. Заблокуйте картки й доступ до банкінгу. Після збереження необхідних доказів видаліть підозрілу програму та перевірте пристрій.

Чи можна повернути добровільно переказані гроші?

Іноді це можливо, але гарантії немає. Потрібно якнайшвидше повідомити банк, зберегти квитанцію та подати заяву до поліції. Чим більше часу минуло, тим складніше зупинити рух коштів.

Чи можна довіряти номеру, який відображається як номер банку?

Не завжди. Технологія підміни номера дозволяє показувати на екрані назву або телефон справжньої установи. Найбезпечніше завершити дзвінок і самостійно набрати офіційний номер банку.

Чи можуть викрасти гроші, знаючи лише номер телефону?

Сам по собі номер телефону зазвичай не дає доступу до рахунку. Небезпека виникає, якщо шахрай отримує контроль над SIM-карткою, кодами підтвердження, електронною поштою або паролем до банкінгу.

Як перевірити інтернет-магазин?

Перевірте адресу сайту, контакти, умови повернення, дату створення сторінки та відгуки на незалежних ресурсах. Не сплачуйте товар лише тому, що продавець обіцяє знижку за негайну передоплату.

Головне правило: зупиніться і перевірте

Шахрайство в інтернеті тримається не лише на технологіях, а й на поспіху, страху та довірі. Зловмисник намагається створити ситуацію, у якій людина діятиме швидше, ніж думатиме.

Якщо вас лякають, кваплять, обіцяють легкі гроші або просять повідомити секретні дані, варто припинити розмову. Кілька хвилин, витрачених на дзвінок до банку, родича чи державної установи, можуть зберегти гроші та контроль над особистими акаунтами.