Сльози авіації

Примітка редакції. Цивільна авіація здатна триматися на плаву у будь-яких умовах. Та чи витримає вона шторм у геополітиці?

Цікаво, як американо-ізраїльська війна з Іраном впливає на авіаперевезення? Подивіться, що вам показує Flightradar24. Сайт для відстеження польотів завжди пояснить, де саме зараз перебувають підняті літаки.

І над Іраном майже нічого немає. Авіатрафік також зменшився над Іраком, де всі наявні літаки належать майже повністю або іракським перевізникам, або є транзитними рейсами, що летять між Близьким Сходом, Вірменією й Азербайджаном.

Натомість повітряний простір Саудівської Аравії такий само завантажений, як і завжди. І навіть вузький коридор через Кавказ між Іраном і Росією тепер використовують для переспрямування багатьох рейсів із Європи до Азії.

Конфлікт в Ірані чинить величезний тиск на планування маршрутів, операційні витрати й надійність. І не завжди споживачі цих послуг помічають, що маневрування в умовах бурхливої геополітичної напруги і щоденних авіаударів знову стало нормою для авіаційного сектору.

Але галузь уже не раз показала, що побудована на здатності адаптуватися — чи то тепер вона зібралася у відповідь на закриття повітряного простору, пошук джерел пального або інші кризи.

Попри це, останні події випробовують адаптивність галузі на міцність. У липні Агентство Євросоюзу з безпеки авіації (EASA) оновило своє попередження уникати повітряного простору Перської затоки. Хоча слід зазначити, що низка рейсів досі спрямована як до цього регіону, так і назад із нього.

Деякі перевізники продовжили скасування рейсів, тоді як інші (наприклад, Finnair) оголосили, що призупиняють свої польоти до Дубая. А це вкрай завантажений і практично завжди прибутковий маршрут. Тепер він не буде доступний щонайменше до жовтня.

Авіаперевізники країн Перської затоки, навпаки, мають мало вибору, окрім як використовувати цей не надто спокійний повітряний простір. Це щодо тих, хто взагалі хоче літати. Більшість із таких компаній зараз робить усе можливе, щоб зберегти регулярний розклад.

Пане міністре, вас хтось дурить.

Та нещодавно кілька авіаперевізників оприлюднили фінансові показники за другий квартал. Вони показують очевидне: хоч вищі ціни на авіаквитки зі зростанням споживчого попиту і допомогли поглинути частину операційних витрат, довгострокові прогнози залишаються невизначеними.

Водночас транспортна система загалом продовжує працювати. Нафта надходить до великих хабів, а деякі авіакомпанії завдяки цьому отримують прибуток. Але навіть попри те, що планувальники польотів і системи управління повітряним рухом працюють над пошуком придатних маршрутів, зростання витрат і дефіцит пального можуть мати наслідки для галузі протягом місяців або років.

Поки криза в Перській затоці затягується, Європі нарешті вдалося знайти нові способи отримувати нафту й підтримувати свій розвиток, зокрема за рахунок імпорту зі США.

За іронією, це перетворило північноамериканську державу, яка нині експортує більше нафти, ніж будь-яка інша країна світу — 10,5 мільйона барелів на день на своєму нещодавньому піку, — на своєрідний стабілізуючий чинник.

Тим часом охочі азійські країни імпортували рекордні обсяги нафти з Росії, а такі держави, як Японія, диверсифікували власний імпорт, отримуючи нафту зі США, а також з африканських і латиноамериканських країн.

Йой, по ваших токенах прилетіло із РСЗВ.

Однак скорочення постачання з Перської затоки залишається значною втратою. Отже, найближчими місяцями ми, ймовірно, побачимо стрибки цін і відновлення страхів щодо проблем із постачанням.

Зовсім нещодавно, 24 липня, завершився Farnborough International Airshow. Його учасники показали, що загалом галузь продовжує рухатися вперед. Мабуть, із тим, що можна описати лише як упертий оптимізм.

Компанії розміщують замовлення на літаки і працюють над новими інноваціями, зокрема поступовим підвищенням ефективності, а також цілком новими технологіями.

Так само на публіку чекає Heart Aerospace X1, найбільший акумуляторний електричний літак із тих, що будь-коли піднімалися в повітря. Невдовзі він має здійснити свій перший політ.

Хоча більшість цих розробок не розв’яже нагальних проблем сьогодення, це нагадування про те, що авіація грає в довгу. Галузь уже бачила все це раніше — в тій чи іншій формі.