Новий екоподаток ЄС: "тариф є тарифом", навіть з іншою назвою

На початку свого шляху CBAM позиціонувався як інструмент боротьби зі зміною клімату, спрямований на зменшення вуглецевих викидів. За задумом, імпортери певних товарів, зокрема сталі та алюмінію, мали сплачувати за викиди CO₂, які були вбудовані у їхню продукцію. Вартість цих сертифікатів прив'язана до ціни вуглецю в ЄС і становить приблизно 80 євро за тонну CO₂.

Проте вже тоді лунали голоси, які вказували на подвійні стандарти та потенційний протекціонізм. Автор матеріалу для Financial Times, посол США при ЄС, провів паралель між CBAM та американськими митами на сталь та алюміній. Останні були введені з міркувань національної безпеки, але мали схожу економічну мету: підвищити вартість імпорту та захистити внутрішніх виробників від іноземної конкуренції. Це протиріччя між критикою США та власними діями Брюсселя стало яскравим свідченням глибини проблеми.

Згодом стало очевидним, що CBAM створює додаткові витрати для імпортної продукції, що дає перевагу європейським виробникам, які вже сплачують за викиди в рамках системи торгівлі квотами ЄС. Це погіршує конкурентоспроможність імпортної сталі та алюмінію, особливо для країн, де відсутні аналогічні системи ціноутворення на викиди.

Для України цей механізм набуває чинності з 1 січня 2026 року. Проте в умовах повномасштабного вторгнення та терору з боку Росії проти енергетики та промисловості, Україна була позбавлена будь-якої можливості проводити екологічну модернізацію. Це ставить її в особливо складне становище, оскільки адаптація до нових вимог вимагає значних ресурсів та часу, яких зараз країна не має.

Розширення переліку товарів, на які поширюватиметься CBAM, на думку автора, суперечить зобов’язанням ЄС щодо скорочення промислових тарифів та нетарифних бар’єрів. Він підкреслює, що "тариф є тарифом, навіть якщо він має іншу назву", і застерігає, що ЄС ризикує втратити довіру як прихильник правил міжнародної торгівлі, якщо одночасно критикуватиме протекціонізм США та застосовуватиме аналогічні інструменти.

Наразі ситуація з CBAM залишається невизначеною для України та інших країн-імпортерів. Чи вдасться знайти компроміс, який би враховував складні обставини, чи ж "зелений" податок стане новим протекціоністським бар'єром – покаже час.

Європейський Союз вже давно виступає за зменшення вуглецевих викидів та впровадження "зелених" технологій. Ця політика знайшла відображення у численних ініціативах, серед яких і механізм CBAM. Механізм має на меті стимулювати виробників поза межами ЄС до зменшення своїх викидів, щоб їхня продукція залишалася конкурентоспроможною на європейському ринку.

Історія міжнародної торгівлі багата на приклади, коли екологічні чи соціальні стандарти використовувалися як нетарифні бар'єри. У цьому контексті CBAM викликає дискусії про баланс між екологічними цілями та принципами вільної торгівлі, ставлячи під сумнів послідовність політики ЄС у питаннях протекціонізму.

Автор матеріалу в Financial Times, посол США при ЄС, зазначає: "Тариф є тарифом, навіть якщо він має іншу назву", підкреслюючи, що ЄС ризикує втратити довіру як прихильник правил міжнародної торгівлі, якщо одночасно критикуватиме протекціонізм США та застосовуватиме аналогічні інструменти.

Історія CBAM є наочним прикладом того, як складні екологічні ініціативи можуть переплітатися з геополітичними та економічними інтересами. Для України, яка бореться за своє виживання, цей "зелений" тариф є ще одним викликом, що вимагає уваги та пошуку адекватних рішень у міжнародному співтоваристві.