Зеленський підписав указ: як новий закон захистить святині до Дня Незалежності?
На урочистостях, присвячених 975-річчю Києво-Печерської лаври, президент Володимир Зеленський оголосив про підписання указу щодо заходів із захисту національних святинь. Ця подія відбулася в Києві 15 серпня, в день свята Успіння Пресвятої Богородиці, і стала важливим кроком на шляху до збереження культурної спадщини України.
Вже багато років цінні українські об'єкти зазнають посягань, особливо від російських атак. Президент наголосив, що Лавру, яка є свідком майже тисячолітньої історії, доводиться оберігати не лише від плину часу, а й від ворожих ударів, спрямованих на культуру, історію та пам'ять країни. Він зазначив, що "треба бути абсолютно нікчемними й абсолютно глупими, щоб ударити по Лаврі, але Росія це зробила".
У зв'язку з цим, президент заявив, що до Дня Незалежності буде підготовлено окремий законопроєкт про українські національні святині. Цей документ покликаний чітко визначити, які об'єкти держава вважає святинями та які кроки необхідні для їхнього захисту на всій території України, включаючи Крим та інші окуповані землі.
Питання розробки цього законопроєкту вже обговорювалося з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Президент закликав парламентарів підтримати відповідний закон, адже він має закріпити перелік святинь і деталізувати кроки для їхньої охорони.
Очікується, що новий закон надасть більше можливостей командам, які працюють над захистом української спадщини, посиливши їхні умови праці, фінансові, політичні та юридичні можливості. Це стосується захисту святинь, музейних колекцій та всієї національної спадщини.
На заході були присутні представники ЮНЕСКО та міжнародні партнери. Президент подякував їм за підтримку, але зазначив, що лише уваги недостатньо. Він наголосив на необхідності посилити політичну та санкційну роботу для захисту святинь, а також закликав до активнішого пошуку міжнародних ресурсів та фінансування. Він також зазначив, що більше українських святинь заслуговують потрапити до світової спадщини ЮНЕСКО.
Нещодавно Національна комісія України у справах ЮНЕСКО засудила російські удари, які пошкодили об'єкти культурної спадщини, зокрема територію Києво-Печерської лаври. В організації підкреслили, що Києво-Печерська лавра є об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та перебуває під посиленим міжнародним захистом відповідно до Гаазької конвенції 1954 року.
Під час останніх атак також постраждали інші важливі культурні установи, такі як Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал", Національний палац мистецтв "Україна", Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, Будинок органної і камерної музики у Дніпрі та Харківський художній музей. Окремо МЗС звернуло увагу на пошкодження Національної кіностудії імені Довженка. У липні також стало відомо, що національний пантеон буде збудовано у центрі Києва, а уряд визначив для нього територію Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра".
"Сьогодні я підписав указ про заходи на рівні нашої держави, щоб захистити українські національні святині. До Дня незалежності України буде підготовлено закон про наші українські національні святині", — сказав президент Володимир Зеленський, звертаючись до громадськості з нагоди 975-річчя Києво-Печерської лаври, повідомляє "Інтерфакс-Україна". Також про це йдеться у повідомленні Інтерфакс-Україна.
"Я прошу парламент підтримати відповідний закон, щоб визначити чітко: що є нашими святинями та які кроки потрібні для захисту наших святинь на всій території нашої держави", — зазначив президент. За його словами, статус національних святинь, закріплений законом, дасть "більше можливостей командам наших святинь, усім, хто працює для захисту української спадщини, щоб це було посиленням для них і в умовах праці, і у фінансових можливостях, і в політичних та юридичних можливостях для захисту святинь, наших музейних колекцій, нашої спадщини".
Прийняття нового закону про національні святині стане не просто юридичним актом, а символом незламності духу та культурної стійкості України. Цей крок відкриває шлях до не лише збереження, а й відродження тисячолітньої спадщини, забезпечуючи її майбутнє для прийдешніх поколінь та посилюючи її роль на міжнародній арені. Очікується, що цей закон буде підготовлений до Дня Незалежності України.

