Експорт зерна з України впав до третини – Politico

Україна різко скоротила експорт зерна через російські атаки на судноплавство в Чорному морі, посуху на Дунаї та недовіру з боку сусідів по Євросоюзу. Про це пише «Главком» із посиланням на Politico.

За перші дев'ять днів серпня з України вивезли лише 463 тис. тонн зерна – приблизно третину від звичайного обсягу. Про це заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький. Зазвичай Україна відправляє морем понад 90% свого аграрного експорту, однак саме цей маршрут найбільше постраждав від атак.

Із кінця липня жодне зернове судно не заходило до портів Великої Одеси, хоча формально вони відкриті. Причиною стала атака РФ на суховантаж, який перевозив кукурудзу: ракета влучила в судно на виході з порту, загинули 10 людей, а сам корабель затонув через тиждень. Після цього екіпажі відмовляються виходити в рейс, а судновласники призупинили сполучення.

«Судновласники та екіпажі просто бояться. Вони не готові відправляти судна взагалі», – заявив Висоцький. За його словами, річ не в тому, що це неможливо технічно, – люди просто не готові на це йти.

Альтернативні сухопутні маршрути повністю замінити морський експорт не можуть. Перевезення залізницею та автотранспортом коштує на $50–70 дорожче за тонну, і за нинішніх цін на зерно експортери вже не можуть покрити цю різницю – на відміну від 2022 року, коли ціни були значно вищими. Головний альтернативний напрямок через Румунію також обмежений: рекордно низький рівень води на Дунаї не дозволяє довозити достатньо зерна до порту Констанца.

Крім логістичних труднощів, Києву доводиться враховувати політичну чутливість сусідів. Польські фермери в 2023–2024 роках блокували пункти пропуску на кордоні з Україною, а Польща, Угорщина та Словаччина запровадили заборону на імпорт українського зерна, хоча Україна наполягає, що йдеться виключно про транзит. «Ми робимо все, щоб зберегти ембарго», – заявив польський міністр агрополітики Стефан Краєвський.

Голова Люблінської торгово-промислової палати Густав Єнджейек, один з організаторів прикордонних блокад, стверджує, що частина зерна, яке нібито прямує транзитом, насправді залишається на польському ринку. «Документи їдуть до Литви, Чехії чи Словаччини – а зерно залишається в Польщі», – заявив він. Польська влада такі звинувачення заперечує.

За словами Висоцького, Україна не претендує на розширення доступу до ринку ЄС: квота на безмитний імпорт української пшениці зараз обмежена 1,3 мільйона тонн на рік, що, за його словами, робить повторення попереднього напливу зерна «юридично неможливим».

Щоб допомогти фермерам пережити кризу, Україна минулого тижня звернулася до Єврокомісії з проханням про грант у 220 мільйонів євро – ці кошти мають субсидіювати банківські кредити, щоб малі та середні господарства могли зберігати зерно до відновлення судноплавства, а не продавати його собі в збиток. У Брюсселі підтвердили отримання запиту, але поки не повідомили, чи нададуть кошти.

Висоцький попередив: якщо ситуація не зміниться, світові ціни на продовольство можуть знову зрости на 25–30% – подібно до стрибка цін у 2022 році.