Ядерна загроза: Сибіга вимагає санкцій проти "Росатому" після викриттів

На тлі напруженої ситуації з ядерною безпекою в Європі, Андрій Сибіга звернувся до ЄС із проханням відмовитися від будь-якої співпраці з Росією в ядерній енергетиці. Цей заклик пролунав після того, як видання Politico 17 серпня оприлюднило конфіденційні документи, що стосуються будівництва "Росатомом" АЕС "Ель-Дабаа" в Єгипті. У цих матеріалах йшлося про дефекти конструкцій, порушення стандартів ядерної безпеки та навіть про ознаки фіктивних робіт.

Сибіга наголосив, що "Росатом" – це не просто комерційна структура, а знаряддя реалізації російських амбіцій, що становить загрозу ядерній безпеці. Український міністр зазначив, що Київ давно попереджав європейських партнерів про небезпеку такої співпраці, вказуючи на безпосередню причетність корпорації до злочинів Росії проти ядерної безпеки.

Серед головних звинувачень – участь "Росатому" в діях російських військових на тимчасово окупованій Запорізькій АЕС, включно з викраденням та катуванням працівників станції в Енергодарі. Крім того, міністр згадав про інші інциденти, такі як окупація Запорізької АЕС, пошкодження нового безпечного конфайнмента на Чорнобильській АЕС, прольоти дронів над діючими атомними станціями та удари по критичних підстанціях.

Українська сторона вважає, що така діяльність свідчить про співучасть корпорації у воєнних злочинах, і жодна країна не повинна підтримувати бізнес-відносини з "Росатомом". Попри численні заклики України до включення "Росатому" до санкційних списків, корпорація досі не перебуває під санкціями ЄС, а співпраця європейських компаній з нею триває, наприклад, Німеччина в липні 2026 року дозволила французькій Framatome виробляти ядерне паливо за ліцензією "Росатому".

Андрій Сибіга закликав європейські уряди позбутися залежності від російських технологій у ядерній сфері та ухвалити рішення про санкції. Він підкреслив, що це питання не лише енергетичної безпеки, а й засіб обмеження участі Росії в європейському ядерному секторі, а також зменшення залежності країн ЄС від російських технологій та послуг. Для України це також питання ядерної безпеки, оскільки окупація Запорізької АЕС створює значні ризики.

Загроза для ядерної безпеки підкреслюється і тим фактом, що окупована Запорізька АЕС з початку повномасштабного вторгнення Росії пережила вже 26 знеструмлень, що значно підвищує ризики для ядерної та радіаційної безпеки. Тим часом, Угорщина у травні заявила про намір переглянути проєкт розширення атомної електростанції "Пакш" за ліцензією "Росатому", яка, за даними розслідування Politico, ґрунтується на тих самих технологіях, що й АЕС "Ель-Дабаа".

"Росатом" є великим експортером атомних технологій у світі, беручи участь у будівництві близько 20 енергоблоків за кордоном, зокрема в Туреччині, Єгипті, Угорщині, Бангладеш, Індії, Китаї, Ірані, Казахстані та Узбекистані. Крім того, Росія веде переговори або готує нові проєкти з В'єтнамом, М'янмою, Індонезією та Ефіопією.

Розслідування Politico від 17 серпня ґрунтується на конфіденційних документах єгипетського Управління атомних електростанцій до керівництва "Росатому". У цих документах йдеться про значні дефекти конструкцій на АЕС "Ель-Дабаа", порушення стандартів ядерної безпеки, затримки будівництва, проблеми з якістю робіт та навіть інцидент із травмованим працівником, що супроводжується звинуваченнями у навмисній недбалості та спробах приховати реальний стан будівництва.

"Настав час відновити серйозне обговорення щодо запровадження санкцій ЄС проти цієї компанії", – заявив глава МЗС Андрій Сибіга у дописі українського дипломатичного відомства у Telegram.

"Жодна країна не повинна підтримувати ядерні бізнес-відносини з компанією, яку Україна вважає співучасницею воєнних злочинів", – наголосив Андрій Сибіга, закликаючи ЄС повністю відмовитися від співпраці з Росією у сфері ядерної енергетики.

Ситуація з "Росатомом" демонструє необхідність рішучих дій міжнародної спільноти щодо російської ядерної галузі. Уникнення санкцій та продовження співпраці з цією корпорацією може мати непередбачувані наслідки для глобальної безпеки. Європа стоїть перед вибором: або продовжувати залежність від технологій країни-агресора, або зробити рішучий крок до енергетичної незалежності та посилення ядерної безпеки.