РФ перекидає бойові кораблі в Балтику: Кремль загрожує "дзеркальними заходами" Європі

Кілька днів тому, після появи есмінця "Адмірал Левченко", до Балтійського моря прибув сучасний ракетний фрегат "Адмірал Касатонов" зі складу Північного флоту Росії. Цей фрегат, введений в експлуатацію у 2020 році, належить до класу "Адмірал Горшков" та, за даними росіян, здатний запускати ракети "Калібр" та "Циркон".

Раніше "Адмірал Касатонов" використовувався для забезпечення безпеки й супроводу російських вантажних суден у Середземному морі та Ла-Манші. Його перекидання відбулося саме тоді, коли Кремль погрожує Європі заходами у відповідь на санкції проти тіньового флоту.

Ще наприкінці липня Росія перекинула до Балтійського моря есмінець "Адмірал Левченко". Цей бойовий корабель завдовжки понад 160 метрів, який перебуває на службі з 1988 року, спочатку розробляли для боротьби з підводними човнами. Есмінець оснащений системами протиповітряної оборони, торпедами, корабельною артилерією та палубними гелікоптерами.

Офіційних пояснень Москви щодо причин перекидання кораблів наразі немає. Однак Росія вже протягом кількох місяців дедалі активніше використовує військові кораблі для супроводу танкерів і вантажних суден тіньового флоту.

Ці події розгортаються на тлі заяв Путіна про те, що Росія відповість на західні заходи проти її тіньового флоту. Він назвав контроль з боку західних країн "піратством і пограбуванням" та пригрозив, що Росія може відповісти "там, де сама вважатиме за необхідне", не обов'язково в тих самих акваторіях, де затримуватимуть російські судна.

Ситуація в Балтиці продовжує загострюватися, адже європейські держави наголошують на необхідності протидії суднам, що використовуються для обходу санкцій та транспортування російських енергоносіїв.

Загрози Путіна та посилення військової присутності в Балтійському морі викликають занепокоєння серед держав регіону. Німецький журнал Bild повідомляє про нарощування військової присутності на тлі цих погроз. Росія продовжує становити серйозну загрозу для держав на узбережжі Балтики, насамперед через гібридні атаки, провокації в повітряному просторі, кібератаки та ризики для критичної інфраструктури.

Водночас прямий військовий напад наразі малоймовірний, а членство країн Балтії в НАТО залишається ключовим фактором стримування. Про передислокацію корабля першими повідомили німецькі ЗМІ. Це відбувається на тлі повідомлень про можливі російські провокації: у липні The Telegraph інформував, що США попередили Польщу про можливу підготовку Росією збройної провокації, а Латвія посилила охорону гідроелектростанції та сховища природного газу після отримання розвідданих про можливу загрозу.

«Нещодавно додумалися до можливості захоплення наших суден і продажу награбованого у нас майна. Зрозуміло, це не що інше, як піратство і розбій. І якщо це на практиці почне реалізовуватися, ми будемо змушені відповідати дзеркально», — заявив президент РФ Володимир Путін, звертаючись до країн Заходу.

Посилення військової активності Росії в Балтійському морі та її погрози щодо "дзеркальних заходів" відображають зростаючу конфронтацію з Заходом. Ці дії викликають серйозне занепокоєння, оскільки можуть дестабілізувати регіон і призвести до непередбачуваних наслідків, навіть за умов низької ймовірності прямого військового конфлікту.