Україна тепер дістає палубну авіацію Росії. Як це вдалося?

Як так вийшло, що ми тепер бʼємо палубну авіацію РФ. Сили безпілотних систем 23 серпня 2026 року уразили зокрема російський палубний літак Су-33, і так виходить, що ми тепер бʼємо навіть і ворожу палубну авіацію.

Як взагалі так вийшло, можна пояснити доволі спрощено – після затяжного ремонту тривалістю майже 10 років єдиний російський авіаносець «Адмірал Кузнецов» так і не повернувся у стрій, а літаки з цього корабля вирішили використовувати на наземних аеродромах.

Якщо вдаватись у деталі, то картина виглядатиме так. Формально, уся палубна авіація ВМФ РФ зведена до складу 100-го корабельного авіаполку (22 винищувачі МиГ-29К) та 279-го корабельного авіаполку (17 винищувачів Су-33), котрі в свою чергу до 2018 року складали авіагрупу «Кузнецова».

Після того, як росіяни поставили «Кузнецов» на прикол для ремонту, обидва ці корабельні авіаполки продовжили функціонування, зокрема до 2022 року прилітали на практику на комплекс «Нитка» біля Сак.

Але росіяни по своєму традиційному розгільдяйству примудрились звільнити десь з 2019 року і персонал, який би міг забезпечувати зліт-посадку літаків на «Кузнецов», а потім і кваліфікованих пілотів палубної авіації, які в теорії уміють зайти на посадку на палубу корабля та не промахнутись в море.

З того ж 2022 року у Криму стало регулярно «бавовнити», тому російська палубна авіація перестала літати на комплекс «Нитка» біля Сак, а ремонт «Кузнецова» затягнувся взагалі у хронічну стадію.

Кульмінація наступила в грудні 2023 року, коли Кремль пішов на структурну реорганізацію Північного флоту ВМФ РФ: це зʼєднання втратило статус «військовий округ», із його складу вивели 45-ту армію ВПС та ППО, передавши до складу новоствореного Ленінградського ВО, ну а на основі полків палубної авіації створили змішаний авіакорпус Північного флоту ВМФ РФ.

Так і занесло росіян використовувати у війні проти нас навіть палубні винищувачі, основне завдання зараз – це, однак прикривати газовози на «Північному морському шляху».