Суд відмовив у поверненні 55 838 грн через фейкову OLX-доставку

Схема з фейковою "OLX-доставкою" стала справжнім головним болем для українців, які продають товари на популярному маркетплейсі. Шахраї діють за відпрацьованим алгоритмом: під виглядом покупців вони надсилають продавцям фішингові посилання, переконуючи перейти за ними для "верифікації картки" або "підтвердження отримання коштів". Саме в таку пастку потрапила мешканка Рівненщини у лютому 2024 року — і втратила майже 74 тисячі гривень.

Як з'ясувалося під час судового розгляду, 12 лютого 2024 року жінка продавала товари на платформі OLX, коли отримала повідомлення від нібито потенційного покупця. Шахраї переконали її перейти за посиланням для оформлення "безпечної доставки", після чого вона власноруч ввела номер картки, термін дії, CVV-код і навіть пароль від "Приват24". Далі — під диктовку псевдопідтримки — здійснила два перекази на рахунки зловмисників.

Загалом із двох рахунків жінки в "ПриватБанку" невідомі списали 73 794,54 грн. Частина цих коштів була кредитними. Згодом вона добровільно погасила кредитну заборгованість на 55 838,95 грн — з яких 25 728 грн становило тіло кредиту, а 30 110,95 грн — нараховані банком відсотки. У квітні 2025 року жінка звернулася до суду з вимогою стягнути цю суму з банку та списати заборгованість.

Позивачка наполягала: всі перекази 12 лютого були здійснені без її згоди, а отже, банк мав би призупинити нарахування відсотків ще на етапі відкриття кримінального провадження за фактом шахрайства. Проте представники "ПриватБанку" надали суду матеріали службової перевірки, згідно з якими клієнтка особисто зайшла у свій акаунт "Приват24" і провела оплату на продиктований шахраями номер тестового рахунку.

Суд також дослідив звукозапис розмови жінки з оператором гарячої лінії банку. На ньому вона підтвердила, що переходила за посиланням і вводила реквізити картки. Крім того, зміни паролю облікового запису "Приват24" не виявлено, а акаунт заблокували лише о 17:15 — через дві години після першого несанкціонованого переказу.

У рішенні Рівненський районний суд послався на позиції Верховного Суду: до моменту повідомлення банку про втрату платіжного інструменту ризик збитків несе саме користувач. Суд також визнав суперечливою поведінку позивачки: спочатку вона добровільно сплачувала кредит (останній платіж — 1 лютого 2025 року), а вже 14 квітня 2025 року подала позов про стягнення цих самих коштів із банку.

Як не стати жертвою фейкової OLX-доставки

OLX неодноразово попереджав користувачів: справжня OLX-доставка оформлюється виключно в застосунку або на офіційному сайті компанії. Жодних окремих посилань для підтвердження платежу чи верифікації картки платформа не надсилає. Ось кілька ключових правил безпеки:

• Ніколи не переходьте за посиланнями, які надсилають "покупці" в особистих повідомленнях — особливо тими, що ведуть на сторінки, схожі на OLX.
• Не вводьте дані банківської картки (номер, термін дії, CVV-код) на сторонніх сайтах під приводом "отримання оплати".
• Пароль від "Приват24" або будь-якого іншого інтернет-банкінгу — це ключ до ваших грошей. Його не мають права запитувати навіть справжні працівники банку.
• Якщо ви стали жертвою шахраїв — негайно телефонуйте на гарячу лінію банку та блокуйте картку. Кожна хвилина зволікання може коштувати вам нових списань.

Як повідомляє Інформатор, суд відмовив у задоволенні всіх вимог позивачки. Жінка не отримає назад ані 55 838,95 грн, ані списання кредитної заборгованості. Єдиним ефективним способом захисту суд назвав окремий позов до осіб, яким шахраї перерахували її гроші.