Уроки мови: як українською назвати "арбуз"

Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови та перейшли на українську. Але вони не завжди знають як правильно перекласти  деякі слова. "24 канал" розповів, як українською правильно перекласти слово "арбуз". 

У мовному просторі України нерідко точаться суперечки: як правильно називати соковиту літню ягоду – "арбуз" чи "кавун"? Це питання не лише про слово, а й про культурну ідентичність. Адже мова зберігає традиції, відображає історію запозичень і формує відчуття автентичності.

У сучасній українській літературній мові нормативною назвою є кавун. Але чи справді "арбуз" – чуже для української мови слово? І чому українці називають цю соковиту ягоду саме кавуном?

Слово "арбуз" походить із тюркських мов (karpuz, qarpuz), які запозичили його з перської xarbūza – "диня" або "ослиний огірок". У російській мові воно закріпилося ще з XV століття й стало загальновживаним.

Давнє харбуз або карбуз поступово в українській мові перетворилося на знайомий нам гарбуз, а не "тикву". Тобто український "гарбуз" і російський "арбуз" – це історично споріднені слова, хоча сьогодні вони називають зовсім різні плоди.

В українській же традиції утвердилося інше слово – кавун, яке вживається щонайменше з XVII століття. Воно також має східне коріння: тюркське, точніше турецьке, qavun ("диня"). Згодом у різних мовах значення змінилося, і в українській "кавуном" почали називати саме ту смугасту ягоду, яку ми знаємо сьогодні.

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих "нових українців" говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.