Буданов розкрив правду: чи чекати жінкам повісток?

Дискусії щодо призову жінок до армії розпочалися насамперед після того, як колишній міністр оборони Олексій Резніков висловив думку про необхідність залучення до війська як чоловіків, так і жінок для протистояння агресору. Він посилався на приклад Ізраїлю, гендерну рівність та можливість удвічі збільшити мобілізаційний ресурс. Ця заява підігріла обговорення серед українців, які шукали відповіді на питання про майбутнє військової служби для жінок.

Ситуація загострилася після появи петиції на електронному порталі, де Станіслав Русін запропонував призивати до армії жінок без дітей, мотивуючи це тим, що ця категорія не несе відповідальності за виховання дітей. Петиція, яка набрала 599 голосів із 25 тисяч необхідних, відобразила певну частину суспільних настроїв, викликавши резонанс та потребу у роз'ясненнях від офіційних представників.

У відповідь на ці обговорення керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко спростував інформацію про те, що в Україні планують мобілізувати жінок. Він наголосив, що не варто обговорювати такі питання з людьми, які не служать в армії, тим самим підкреслюючи, що офіційних планів щодо примусової мобілізації жінок немає.

Народний депутат, секретар комітету з питань національної безпеки Роман Костенко також говорив про можливе посилення мобілізації та зміну вікових обмежень призову. Серед варіантів називали зниження віку мобілізації до 50–55 років та нижньої межі до 21 року, але, як було зазначено, ці питання стосувалися чоловіків.

Офіційну позицію висловив Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який заявив, що не існує ані законопроєктів, ані внутрішніх обговорень щодо мобілізації жінок. У Комітеті підкреслили, що жінки в Україні долучаються до Сил оборони виключно на добровільних засадах.

Кирило Буданов, керівник Офісу президента, під час спілкування з журналістами остаточно розвіяв сумніви. Він заявив: «Я не бачу такої необхідності. Такої необхідності немає взагалі. Ну як можна мобілізувати жінок, якщо не мобілізовані всі чоловіки». Він підкреслив, що примусовий призов жінок на цьому етапі був би нелогічним, оскільки мобілізаційний ресурс серед чоловіків ще не вичерпаний, а мобілізація для жінок залишається добровільною, за винятком тих, хто має медичну та фармацевтичну освіту і підлягає обов’язковому військовому обліку.

Наразі питання мобілізації залишається актуальним, але стосується передусім чоловічого населення. Наприклад, обговорюється можливість зниження верхньої межі мобілізації до 50–55 років, проте остаточного рішення з цього приводу немає. Водночас питання мобілізації чоловіків, молодших за 25 років, не розглядається, що свідчить про обережний підхід до змін у мобілізаційній політиці.

У контексті цих обговорень, зокрема, Олександр Федієнко, народний депутат від «Слуги народу», вказав на те, що реформу мобілізації в Україні варто починати з обліку приблизно двох мільйонів чоловіків. Це підкреслює зосередженість на існуючому чоловічому мобілізаційному потенціалі перед розглядом будь-яких кардинальних змін щодо жінок.

«Як можна мобілізувати жінок, коли не мобілізовані всі чоловіки, до прикладу? Це досить дивно», — зазначив Кирило Буданов, керівник Офісу президента, у коментарі для Новини․LIVE.

«Я не бачу такої необхідності», — заявив Кирило Буданов, підкреслюючи відсутність потреби у примусовій мобілізації жінок на даному етапі.

Таким чином, незважаючи на жваві дискусії та різні пропозиції, офіційна позиція залишається незмінною: примусова мобілізація жінок в Україні не планується. Жінки мають можливість долучатися до Сил оборони виключно добровільно, що дає їм право вільного вибору у складний для країни час.