Невиконані обіцянки: Чому Вірменія відмовилася називати РФ стратегічним партнером

Доленосні події, що відбулися у вересні 2022 року, стали поворотним моментом у відносинах між Вірменією та Росією. Азербайджанські війська атакували вірменські позиції, просунувшись углиб території країни, зокрема в районі Джермука. У відповідь на агресію, Вірменія звернулася по допомогу до Росії та Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), проте підтримки не отримала.

Саме ця бездіяльність Москви та ОДКБ змусила прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна переглянути статус Росії як стратегічного союзника. Якщо раніше Єреван розраховував на захист з боку партнерів, то вересень 2022 року показав, що ці очікування не виправдалися. Ця ситуація стала каталізатором для зміни зовнішньополітичного курсу Вірменії.

Вже 27 серпня Нікол Пашинян відкрито заявив, що Вірменія не може включити Росію до своєї урядової програми як стратегічного партнера. Він наголосив, що після подій 2022 року говорити про стратегічне партнерство стало складно, оскільки Росія та ОДКБ не виконали своїх безпекових зобов'язань. Це рішення відобразилося у новій програмі уряду на 2026–2031 роки, де Росія згадується лише як партнер для співпраці.

Протягом 2024 року Вірменія заморозила свою участь в ОДКБ. Міністерство закордонних справ Вірменії заявило, що Єреван не буде брати участь у фінансуванні діяльності ОДКБ у бюджеті організації на 2024 рік. Також лунали заяви, що остаточне рішення щодо членства в ОДКБ може бути прийняте за відсутності політичної реакції країн організації на ситуацію навколо захоплених Азербайджаном суверенних територій Вірменії.

Попри це, Вірменія залишається відкритою до діалогу з Росією. У новій урядовій програмі зазначається, що буде продовжено діалог, спрямований на взаємовигідну багатосекторну співпрацю з РФ. Проте ці відносини тепер будуть трансформуватися з урахуванням нових умов збалансованої зовнішньої політики та встановлення миру в регіоні. Пашинян назвав цей процес трансформації «природним».

В той же час, російське Міністерство закордонних справ у 2023 році ще називало Вірменію одним із найближчих союзників. Проте, протягом 2024 року Росія почала застосовувати торговельні обмеження та погрози щодо Вірменії, зокрема, можливим припиненням постачання газу, нафти й алмазів, пов'язуючи це з курсом Вірменії на вступ до ЄС. Це ще більше поглибило розрив між двома країнами.

Раніше, у 2021 році, Секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян казав, що Москва відіграє важливу роль у захисті вірменських кордонів як стратегічний союзник. Ця заява підкреслює, наскільки глибоко Росія була інтегрована у вірменську безпекову архітектуру. Тепер же Вірменія шукає альтернативні шляхи забезпечення своєї незалежності та суверенітету.

Зміни у зовнішній політиці Вірменії призвели до її зближення з Євросоюзом та США. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян сказав, що Вірменія готується подати заявку на вступ до ЄС. Після відповіді Брюсселя Єреван планує провести референдум щодо членства. Єврокомісія вже заявила, що Вірменія нині ближча до ЄС, ніж будь-коли.

"Після подій вересня 2022 року говорити, що існує стратегічне партнерство... Якщо зараз ми напишемо (у програмі уряду на 2026–2031 роки) "стратегічне партнерство", ви запитаєте, чому Росія та Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) у вересні 2022 року не виконали зобов’язання у сфері безпеки. Що я маю вам відповісти?" – зауважив Пашинян.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомляє: "Ми ні в чому не звинувачуємо Росію. Не кидаємо один на одного звинуваченнями, ми висловлюємо свої позиції прозоро, публічно та чесно, поважаючи позиції інших людей, і очікуємо поваги до наших позицій".

"Після подій вересня 2022 року (окупація Азербайджаном територій поблизу вірменського міста Джермук) говорити, що є стратегічне партнерство… Якщо зараз напишемо (у програмі уряду Вірменії на 2026-2031 рр.) «стратегічне партнерство», ви спитаєте, чому Росія і ОДКБ у вересні 2022 року не виконали зобов'язання у сфері безпеки", - Deutsche Welle. наводить слова Пашиняна.

Історія Вірменії та Росії демонструє, як невиконані зобов'язання можуть змінити стратегічні відносини. Тепер Вірменія, шукаючи нові шляхи для забезпечення своєї безпеки та розвитку, дивиться у бік Заходу, що обіцяє кардинальні зміни для майбутнього країни.