Українські видавництва втратили значну частину запасів через ракетні та дронові атаки на склади. Це загрожує піднесенню книжкового ринку, яке почалося після повномасштабного вторгнення. За оцінкою уряду, літні втрати становлять третину всіх примірників, надрукованих у країні цього року. Про це повідомили у виданні The Guardian.
Видання розглядає ці втрати в контексті ширшої війни проти української культури, літератури та мови. Однією з передумов повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року було переконання російського диктатора Владіміра Путіна у відсутності окремої української культурної ідентичності. Водночас після вторгнення українська видавнича галузь пережила піднесення. Тепер його ставлять під загрозу сила й частота російських атак.
Заступниця міністра культури Богдана Лаюк, яка опікується літературою та книговиданням, пропонує ширше пояснення. На її думку, останні удари по книжкових запасах слід розглядати як частину російської кампанії проти складів, баз і центрів обробки замовлень різного призначення.
Вона пояснює, що, не маючи змоги захопити Київ, Росія атакує склади навколо столиці. Мета таких дій, за її оцінкою, — позбавити людей можливості жити звичайним життям. Книжки також є частиною цього повсякдення. Тому знищення видавничих запасів вписується в загальну тактику ударів по об’єктах, від яких залежить життя населення.
Водночас Лаюк наголосила, що для російських окупантів книжки мають окреме значення. Вони пов’язані з мовою, а мова — з ідентичністю та національною належністю.
«Коли росіяни окупують, перше, що вони роблять – і ми знаємо це з територій, які були окуповані, а потім звільнені у 2022 році в Херсонській та Харківській областях, — це йдуть до бібліотек, дістають книги українською мовою та знищують їх», — зазначила Лаюк.
Вона навела ці випадки як свідчення того, що окупанти усвідомлюють важливість українських книжок.
Російська атака по складам видавництва «Ранок»
Коли впівзасновник і генеральний директор видавництва «Ранок» у Харкові Віктор Круглов та п’ятеро керівників зібралися безпосередньо на складі, щоб обговорити підготовку до шкільного сезону, на той момент там перебували 628 тисяч нових підручників.
«Це був пік сезону розповсюдження, тому ми перевіряли всі наші процеси: як зробити це успішніше, як зробити це вчасно», — зазначив Круглов.
Команда перевіряла робочі процеси та обговорювала, як організувати постачання успішніше й укластися в терміни. Зустріч призначили на 11:00. Однак майже одразу після її початку пролунав вибух. Круглов розповів, що практично одночасно побачив велике полум’я.
Удар припав приблизно за 30 метрів від місця, де стояли працівники. Спочатку колеги намагалися загасити вогонь власними силами. Потім стався другий удар. Круглов зрозумів, що за ним можуть бути третій і четвертий, тож люди почали евакуюватися.
«Того дня на зміні було п’ятдесят людей, і я не знаю, як пояснити, що ніхто не постраждав», — сказав Круглов про страйк на складі.
За даними видання, склад атакували реактивними дронами Shahed. Ця нова версія російських ударних безпілотників швидша за попередню, тому її складніше перехоплювати. Такі апарати останнім часом атакують Київ і вдень. Протягом тижня перед публікацією матеріалу вони влучали в об’єкти Національної академії наук та медичну клініку, яка працювала. На складі «Ранку» поєднання вибуху, авіаційного пального й великої кількості паперу спричинило руйнівну пожежу. Рятувальникам знадобився тиждень, щоб узяти вогонь під контроль. Жодної книжки зі складу врятувати не вдалося. Загалом згоріли вісім мільйонів примірників.
«Коли бачиш те, що було створено твоїм мозком, твоїми руками, твоєю уявою, зіпсовано Росією, це жахливе відчуття», — сказав Круглов.
За його словами, згорілі книжки становили понад 85% усіх запасів «Ранку». Йдеться про продукцію, створену в Україні та надруковану українською мовою. Наприкінці вересня центральна книгарня власної мережі видавництва «КнигоЛенд» у Києві ще мала заповнені полиці. Зовні наслідки втрати складу там були непомітними.
Проте Круглов очікує, що ситуація зміниться вже восени. Коли наявні в магазинах примірники розпродадуть, поповнювати асортимент зі складських запасів буде нічим. Масштаб проблеми виходить за межі одного видавництва. За урядовою оцінкою, 13 мільйонів книжок, знищених російськими ударами за літо, становлять третину всіх примірників, надрукованих в Україні цього року.
Нагадаємо, що російська атака на Київ 19 липня 2026 року зруйнувала видавництво MISON. Усі офісні приміщення, де працювала його команда, згоріли, але співробітники не постраждали. Наступного дня видавництво мало святкувати вихід своєї першої книжки — «Музей родинних історій» Олени Скуловатової. Після обстрілу команда не мала доступу до приміщень і не могла перевірити, чи вцілів наклад. Читачів закликали замовляти примірники, щоб підтримати авторку та можливий повторний друк.
Окрім того, внаслідок російської атаки на Київ у ніч проти 2 липня 2026 року видавництво BookChef втратило більшу частину своїх книжкових накладів. Було зруйновано центральний склад його логістичного партнера Denka Logistics, де зберігалися приблизно 800 тисяч примірників. У видавництві повідомили, що всі працівники залишилися живими. Компанія тимчасово призупинила акційні програми з магазинами-партнерами до стабілізації ситуації з додруком.
