Ціна на пшеницю на Чиказькій товарній біржі, головному світовому орієнтирі для зернового ринку, зросла до найвищого рівня з липня 2023 року. Ф'ючерси подорожчали на 2,6% після стрибка на 6,4% напередодні. За останній місяць зростання сягнуло 19%, повідомляє Bloomberg.
Причиною стрімкого подорожчання стали дані про підготовку Росії до посилення ударів по інфраструктурі України. За інформацією джерел, наближених до Кремля, Москва ухвалила таке рішення після того, як переговори про мирну угоду зайшли у глухий кут.
Україна та Росія разом забезпечують понад 25% світового експорту пшениці. Тому будь-яке загострення в Чорноморському регіоні одразу впливає на світові ціни.
Українською пшеницею на Чиказькій біржі безпосередньо не торгують. Там формується ціна на американське зерно, яка слугує орієнтиром для всього світового ринку, зокрема для чорноморського.
«Ринок починає усвідомлювати, що експорт через Чорне море буде обмежений, і імпортерам доведеться адаптуватися», зазначив менеджер з товарних ризиків StoneX Метт Аммерманн.
Генеральний менеджер Advantage Grain Кріс Ніколау додав, що Росія та Україна традиційно постачали пшеницю за низькими цінами. Але зараз значна частина їхньої продукції недоступна, тому споживачі опинилися у складній ситуації.
За його словами, якщо безпеку судноплавства в Чорному морі не вдасться відновити, ціни на пшеницю продовжать зростати.
За прогнозами, український аграрний експорт у сезоні 2026/2027 може впасти на 54%, до близько 29,6 млн тонн. Експорт пшениці окремо може скоротитися на 53%, до 8,3 млн тонн. Тому постає питання: чи зможе зростання світових цін компенсувати таке падіння обсягів для економіки України.
Розрахунок на основі динаміки світового цінового орієнтира дає відповідь. Щоб зберегти попередню експортну виручку після такого скорочення поставок, ціна має зрости більш ніж удвічі.
Для всього аграрного експорту, який може скоротитися на 54%, ціна має зрости приблизно на 117%. Для пшениці, де очікується падіння на 53%, необхідне зростання ціни становить близько 113%.
Тобто нинішнього подорожчання пшениці на 19% недостатньо. Навіть якщо ціни продовжать зростати, їм доведеться піднятися більш ніж удвічі від попереднього рівня, щоб повністю компенсувати втрату обсягів експорту.
Подорожчання зерна створює ризик нової хвилі глобальної продовольчої інфляції. Найбільше можуть постраждати країни Близького Сходу, Африки та Азії, які значною мірою залежать від дешевих поставок з України та Росії. Покупці вже шукають альтернативні джерела в Австралії та Аргентині, але доставка звідти значно дорожча.
Щоб підтримати аграрний сектор в умовах проблем із логістикою, Національний банк України збільшив граничний строк розрахунків за експорт окремих видів продукції зі 120 до 150 днів. Нові правила діятимуть до кінця серпня 2027 року. Вони поширюються на зернові, насіння олійних культур, олії та продукти їх переробки.
Російські удари по чорноморській інфраструктурі вже призвели до різкого скорочення українського зернового експорту: у перші два тижні серпня поставки впали на 75% порівняно з попереднім роком. Через це альтернативні маршрути експорту не можуть повністю замінити морські порти, а проблеми виникають навіть на дунайському напрямку, де біля Сулінського каналу утворилася черга з десятків суден.
