У Полтаві обговорили зміни в адмініструванні місцевих податків і зборів

19 серпня 2026 року в Полтавській державній аграрній академії відбувся навчальний семінар «Адміністрування місцевих податків і зборів територіальними громадами Полтавщини», організований Регіональним комітетом Всеукраїнської асоціації громад з питань бюджету та податкової політики.

У заході взяли участь голови та секретарі територіальних громад Полтавщини, представники Головного управління ДПС у Полтавській області, ПриватБанку, Полтавської ОВА та науковці.

Учасники обговорили наукові засади адміністрування місцевих податків, практичні кейси територіальних громад щодо наповнення бюджетів, баланс повноважень і фінансової спроможності органів місцевого самоврядування, взаємодію громад з податковою службою та банками, а також можливості залучення грантового фінансування для розвитку громад.

Завідувачка кафедри обліку і оподаткування ПДАУ Наталія Канцидал розповіла про методологічні платформи адміністрування місцевих податків, а саме теорію фіскального федералізму та принцип еквівалентності, а також про фундаментальні принципи адміністрування: фіскальну достатність, адміністративну ефективність та соціальну справедливість. Вона представила аналіз витрат і вигод, а також практичний кейс співпраці кафедри з громадами під час навчального тренінгу Київської школи економіки.

Секретар Диканської селищної ради Олег Семко поділився практичними кейсами адміністрування місцевих податків. Він розповів про інвентаризацію земель громади, роботу з промисловими підприємствами, земельні торги, використання аналітичної системи U-Control та співпрацю з банками. За його словами, у 2025 році надходження до бюджету громади від плати за землю склали 42,4 млн грн, що на 53% перевищує показники 2021 року.

Експертка ВАГ з питань бюджету та податкової політики Олена Склярова представила позицію асоціації щодо двох законопроектів з адміністрування місцевих податків і зборів органами місцевого самоврядування, включених до законодавчого порядку денного асоціації, які визначають обсяг повноважень ОМС у цій сфері і від  впровадження яких залежитиме фінансова спроможність кожної громади.

Перший законопроєкт – це проєкт Мінфіну, який наразі перебуває на внутрішньому погодженні. Його фокус зосереджений на інвентаризації об’єктів, наповненні реєстрів речових прав і моніторингу сплати податків, без покладення на громади функцій обліку та контролю.

«Цей законопроєкт вважається найбільш зрозумілим для органів місцевого самоврядування і без навантаження для сільських і селищних рад», – зазначила Олена Склярова.

Другим законопроєктом, який активно обговорюється у цьому році, є проєкт № 11067 Він передбачає передачу громадам функцій обліку і контролю, що може нести для органів місцевого самоврядування системні загрози:

– По-перше, це може порушити цілісність державної системи адміністрування. Держава має самостійно займатися адмініструванням податків, а громади можуть лише сприяти цьому, виявляючи об’єкти, не включені до реєстрів. 

– По-друге, це судові ризики. Право виписувати податкові повідомлення-рішення перетворить громади на відповідачів в адміністративних судах, а масові програші справ через відсутність штату податкових юристів та сплата судового збору стануть суттєвим навантаженням на місцевий бюджет. 

– По-третє, йдеться про інституційну неспроможність. Відсутність захищеної ІТ-інфраструктури для роботи з податковою таємницею та дефіцит кваліфікованих податкових аналітиків на місцях.

«Витрати ОМС на ці функції можуть значно перевищити надходження до місцевих бюджетів, тому що потрібно утримувати юристів відповідної компетенції, закуповувати та тестувати комплексну систему захисту інформації», – зазначила Олена Склярова.

Додатково обговорили положення законопроєкту №11067 щодо оцифрування паперових архівів БТІ до 2013 року та наповнення Державного реєстру речових прав за кошти місцевих бюджетів:

«Держава має самостійно забезпечити автоматичне цифрове наповнення державних реєстрів за власні кошти. ОМС не  повинні оплачувати оцифрування державних архівів за кошти місцевих бюджетів», – підкреслила експертка ВАГ.

Однією з оптимальних моделей, яку окреслила Олена Склярова, є можливість громади бути інформаційним партнером Державної податкової служби:

«Громади здійснюють інвентаризацію землі та нерухомості, виявляють незареєстровані об’єкти і верифікують дані на місцях. Державна податкова служба лишається єдиним контролером. ДПС здійснює адміністрування  центральнихбаз даних, виписує ППР-ки, здійснює податковий аудит і стягує борги», – пояснила Олена Склярова.

За словами експертки, органи місцевого самоврядування не повинні дублювати функції податкової чи отримувати доступ до податкової таємниці, адже головна проблема лишається в порожніх реєстрах, а не в нестачі контролюючих органів.

Асоціація вже надіслала свої пропозиції до законопроєкту Міністерства фінансів щодо  надання додаткових повноважень органам місцевого самоврядування в частині адміністрування місцевих податків, та продовжує наполягати на недопущенні покладення на місцеві бюджети витрат, на які ОМС не мають повноважень, визначених законодавством і ризиків, закладених у альтернативних законодавчих ініціативах. 

27 серпня ВАГ проведе круглий стіл «Діалог влади та територіальних громад. Розроблення ефективної моделі розподілу ПДФО». В заході візьмуть участь представники громад, автори різних законопроєктів, які стосуються ПДФО, представники Міністерства фінансів України, Міністерству у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України,  Комітету ВР з питань регіонального розвитку та місцевого самоврядування, Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, ДПС України та інші посадовці.

Реєстрація тут:  https://forms.cloud.microsoft/Pages/ResponsePage.aspx?id=VAho6mYt_kupp3I6Kg 2Ze6xfowSTSdFCuDBX4NGWzyVUQTlGVTJFRDVWMUlaWUJHWVhJMUREO URaNS4u