/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F5a43a227ac6e4e359b1a0af7cbf90fa2.jpg)
Чому "хрущовки" в СРСР будували саме 5-поверховими: неочікувана відповідь
Коротко:
- Чому "хрущовки" зводили саме на п'ять поверхів
- Скільки коштувало будинку обладнання з ліфтом
- Що прийшло на зміну масовим п'ятиповерхівкам
Висота "хрущовок" не була випадковою чи естетичною забаганкою - п'ять поверхів стали максимумом, при якому радянські будівельні норми дозволяли не встановлювати ліфт. Саме ця межа й визначила вигляд типових мікрорайонів по всьому СРСР, пише Oboz.ua.
Нормативні документи 1960-х років прямо прописували: підйомник ставав обов'язковим у будинках від шести поверхів за певної висоти верхнього рівня. Тож проєктанти свідомо зупинялися на позначці, після якої витрати різко зростали.
Не лише кабіна: що насправді додавало вартості
Відмова від ліфта економила не одну статтю кошторису. Йшлося про шахту, обладнання, окремі конструктивні рішення, електропостачання й подальше обслуговування впродовж усього життя будинку.
Для житла, яке задумували як максимально дешеве, кожен із цих пунктів був зайвим навантаженням. Вища забудова автоматично означала серйозніші вкладення - і саме тому п'ятиповерхівка перетворилася на своєрідний технічний бар'єр.
Загалом такий розрахунок вписувався у філософію хрущовського будівництва: квартири треба було здавати швидко, у великих обсягах і за мінімальну ціну. Типові проєкти робили гранично простими, спиралися на великі стандартні елементи, а сам процес поступово автоматизували. Будинки фактично стали конструкціями, які збирали вже на місці.
Чому наступним стандартом стали дев'ять поверхів
Масове зведення п'ятиповерхівок тривало приблизно до середини 1960-х. Далі підхід змінився: технологію панельного домобудування довели до потрібного рівня, і галузь переорієнтувалася - здавати більше квартир, не розтягуючи міста вшир. Вищі будинки давали змогу ефективніше використовувати міську землю.
На зміну п'ятиповерхівкам прийшли дев'ятиповерхові панельні серії. Їх уже проєктували з підйомниками, проте дев'ять поверхів залишалися вигідним компромісом - саме на таку висоту дотягувалися драбини тогочасних пожежних машин.
Про джерело: Обозреватель
"Обозреватель" (стилізована назва - Oboz.ua) - українське інтернет-видання соціально-політичної спрямованості. Засноване 2001 року. Належить українському політику і підприємцю Михайлу Бродському. У виданні він обіймає посаду голови редакційної ради "Обозревателя". Шеф-редактор - Орест Сохар.
Видання висвітлює соціально-політичні, культурні та інші важливі новини України та світу.

