Україна створює реактивні дрони-перехоплювачі: відповідь на нову загрозу РФ

На початку 2026 року в Україні почали фіксувати зростання використання Росією реактивних безпілотників, але справжній сплеск відбувся в липні. За цей місяць російська армія застосувала проти України уп’ятеро більше реактивних дронів, ніж за попередній період, і ця статистика не включає БПЛА типу "Бандероль", кількість яких також збільшилася. Як зазначив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, від третини до половини дронів у звичайних атаках є реактивними, а часом їхня частка сягає двох третин.

Основна проблема для української протиповітряної оборони полягає у швидкості та висоті польоту цих нових безпілотників. Реактивні дрони здатні розвивати швидкість понад 400 кілометрів на годину, тоді як традиційні перехоплювачі розганяються лише до 300 кілометрів на годину, що робить фізично неможливим їх наздогнати. Крім того, висота польоту близько 5 кілометрів виводить їх за межі досяжності переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК), максимальна висота дії яких становить приблизно 4,5 кілометра. Мобільні вогневі групи також не можуть ефективно влучати в такі швидкі цілі.

Через ці труднощі Україні доводиться застосовувати дорожчі засоби ураження, такі як зенітні ракети малої та середньої дальності, а також бойову авіацію. Українські винищувачі F-16 та Mirage використовують проти реактивних дронів як ракети, так і бортові гармати. Однак інтенсивне застосування авіації створює додаткове навантаження на ресурс літаків.

Німецькі зенітні самохідні установки Gepard також здатні знищувати реактивні безпілотники, але їхні можливості обмежені. Радіус дії комплексу становить приблизно п’ять кілометрів, а максимальна висота ураження – близько 4,5 кілометра. Це означає, що Gepardи можуть забезпечувати лише об’єктне прикриття, захищаючи конкретні напрямки чи міста, але не всю територію країни.

Юрій Ігнат підкреслює, що для ефективної протидії новим загрозам Україна має розробляти власні нестандартні рішення. Саме тому українські підприємства вже активно працюють над створенням дронів-перехоплювачів з реактивними двигунами. Ці нові системи мають компенсувати швидкісну перевагу російських БПЛА та підвищити ефективність їхнього перехоплення. Випробування автономного дрона-перехоплювача проти російських "Шахедів" успішно відбулися в Харківській області, що свідчить про перспективність цього напрямку.

В умовах посилення гібридної війни та постійної еволюції бойових засобів, Україна продовжує розвивати технології, щоб відповідати на виклики, що постають перед її безпекою.

Юрій Ігнат — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни, кавалер ордена Данила Галицького. Закінчивши Львівський інститут за спеціальністю "Військова журналістика", він нині є начальником служби зв’язків з громадськістю командування Повітряних сил ЗСУ.

Окрім розробки реактивних перехоплювачів, Україна активізувала застосування безпілотників середньої дальності та запровадила нову модель ведення війни. Вона передбачає створення дронно-штурмових підрозділів, де піхота, повітряні дрони та наземні роботизовані платформи працюють синхронно як єдина бойова мережа.

"Зараз у звичайних атаках застосовується від третини до половини реактивних дронів. Бувають ночі, коли дві третини - реактивні, а третина - звичайні. Тенденція така, що реактивних стає більше", – повідомив Юрій Ігнат, начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ.

"Перехоплювач розганяється приблизно до 300 кілометрів на годину, тоді як ціль летить зі швидкістю 400 і більше - наздогнати її фізично неможливо. Мобільні вогневі групи на такій швидкості не влучать, а висота польоту близько 5 км виводить апарати за межі досяжності ПЗРК, межа дії яких становить приблизно 4,5 км", – пояснив Ігнат, розкриваючи складність перехоплення.

Створення реактивних дронів-перехоплювачів є критично важливим кроком для зміцнення української ППО. Ця ініціатива демонструє незламність духу та інноваційний підхід України у протистоянні новим військовим викликам, що постійно еволюціонують.