Гроші йдуть у зброю: оборонка обійшла IT за розміром інвестицій в Україні

Оборонні технологічні компанії обійшли решту ринку та посіли чотири з шести місць у рейтингу найбільших публічних інвестиційних угод в Україні за 2026 рік. Про це йдеться в аналітичному звіті венчурного фонду Defence Builder, підготовленому на основі даних Vestbee, повідомляє Defence Blog.

До переліку увійшли мовна платформа Preply, яка залучила 150 млн доларів, оборонна компанія UFORCE з 50 млн доларів та стрімінгова платформа HolyWater Tech із 22 млн доларів.

Також до списку потрапили компанія з квантових обчислень Haiqu, яка залучила 11 млн доларів, виробник розвідувальних дронів Buntar Aerospace з 10,4 млн доларів та оборонна компанія Farsight Vision із 7,9 млн доларів.

Угоду з Buntar Aerospace закрили ще в березні. Інвестиційний раунд очолили американська компанія Axon Enterprise, відома виробництвом електрошокерів Taser та нагрудних камер для поліції, і норвезька інвестиційна структура Munkene AS.

Для Munkene це стало першим публічно розкритим вкладенням. Компанія також бере участь у створенні окремого норвезького фонду Gardar обсягом 92 млн доларів, який запустили цього року спеціально для підтримки українських оборонних стартапів.

Аудиторська компанія KPMG зафіксувала чотири українські угоди в оборонному технологічному секторі на суму понад 5 млн доларів у першому півріччі 2026 року. За аналогічний період 2025 року така угода була лише одна.

У Defence Builder заявили, що це зростання свідчить про зміну українського оборонного фінансування. Сектор поступово переходить від невеликих індивідуальних інвестицій до інституційного венчурного капіталу та стратегічних вкладень великих компаній.

За словами фонду, змінюється не лише загальний обсяг інвестицій, а й тип грошей, які заходять в оборонний сектор.

Defence Builder, який був одним із ранніх інвесторів Buntar Aerospace, зазначив:

«Це саме та частина роботи, яка нас цікавить: гроші, що приходять тоді, коли технологію вже підтверджено, а ринок ще не оцінив її вартість. Стратегічні інвестори на кшталт Axon заходять уже після того, як на це питання дано відповідь, і саме в проміжку між цими двома моментами ранній фонд або приносить користь, або ні».

За даними, на які посилається Defence Builder, українські оборонні технологічні компанії залучили понад 129 млн доларів грантів та інвестицій у 2025 році. Це на 119% більше, ніж роком раніше, коли обсяг фінансування становив 59 млн доларів. Іноземні інвестори забезпечили 49% усього фінансування.

У своєму звіті Defence Builder окремо відзначив співзасновників Buntar Aerospace Івана Каунова та Богдана Саса.

Фонд не розкрив оцінку компанії після завершення угоди. Також не повідомляється про конкретні виробничі або постачальницькі цілі, на які мають спрямувати залучене фінансування.

Українська оборонна технологічна галузь поступово залучає більше приватного та іноземного капіталу. У 2025 році іноземні інвестиції в оборонні стартапи різко зросли, а західні інвестори почали активніше звертати увагу на українські розробки, перевірені бойовим досвідом.

Фінансування надходить не лише від приватних інвесторів. Платформа Brave1 у липні збільшила максимальний грант для одного оборонного проєкту до 8 млн гривень, а Defence Builder розвиває екосистему, що поєднує стартапи, інвесторів та військових. Це відбувається попри тривалу проблему доступу українських розробників до венчурного капіталу. 

Про вихід українського оборонного досвіду на міжнародний ринок та перспективи експорту технологій у статті ZN.UA «Бойовий досвід на експорт. Київ зміцнює свою роль у глобальній безпековій архітектурі» пише підприємець, економіст, експерт з антикризового менеджменту та волонтер Олег Саркіц.