Бджоли на блокчейні Solana: в Сербії вперше у світі токенізували пасіку

У сербському селі Свилош у передгір’ях Фрушка-Гори невелика команда інженерів і потомствений пасічник запустили проєкт HiveBits — мережу справжніх бджолиних вуликів, дані з яких у реальному часі транслюються в блокчейн Solana, а право власності на економічну частку пасіки токенізується через NFT.

Хто стоїть за проєктом

HiveBits заснували Немања Щепанович — співзасновник ІТ-компанії Examiz і власник апітерапевтичного центру “Свилош” — та Сініша Кежич, який тримає бджіл 15 років і очолює місцеву асоціацію пасічників, а також є секретарем національної асоціації. За словами команди, ідея виникла з простої проблеми: колонія бджіл може загинути взимку без жодного сигналу, і пасічник дізнається про це лише навесні, коли вже пізно щось виправляти.

Як саме працюють датчики

Під кожен вулик встановлено власну апаратну розробку HiveBits — набір сенсорів, які безперервно фіксують температуру, вологість, вагу та активність бджолиної колонії. Вага дозволяє відстежувати темп надходження меду, температура — сигналізує про життєздатність колонії, а показники активності допомагають виявити проблеми ще до того, як вони стануть критичними.

Hive Mind: The Rise of Tokenized Beekeeping

Do you know that modern beekeepers make more money renting hives than selling honey?

Bees pollinate one‑third of our food supply and generate hundreds of billions in value.

Pollinators add ~$500 billion to global food. In the U.S.… pic.twitter.com/IvbuKUGd57

— nairodish (@nairodish) September 23, 2025

Дані передаються на аналітичну панель HivePulse, а звідти — записуються в блокчейн, створюючи публічно перевірюваний журнал стану кожного вулика. Один сербський вулик у теплий сезон вміщує в середньому близько 60 тисяч бджіл, і саме показники активності всієї цієї колонії потрапляють у систему в режимі реального часу — а не лише узагальнена статистика по пасіці.

Токенізація: NFT замість паперового реєстру

У межах моделі “Hive as a Node” кожен фізичний вулик є вузлом мережі: оператори-пасічники отримують винагороду на основі реальних показників продуктивності, а всі дані про стан вулика прозоро доступні на блокчейні. Окремо HiveBits випустила лімітовану Genesis-колекцію з 444 унікальних NFT — вони дають власникам пріоритетний доступ до розгортання нових вузлів мережі, участь у розподілі винагород спільноти та право голосу в майбутньому DAO-управлінні проєктом.

За словами команди, за останні п’ять сезонів наявні вулики принесли близько 200 тисяч доларів виручки від продажу меду, бджолиного хліба, пилку, прополісу і воску — і це вже реальні рахунки-фактури, а не прогнозні розрахунки. У середньому один вулик приносить близько $455 на рік лише зі стандартних продуктів (близько 30 кг меду плюс супутня продукція).

Куди йдуть інвестиції: $NECTAR і масштабування на 500 вуликів

Наступний етап розвитку — токен $NECTAR, розміщення якого проходить через безпермішн-платформу MetaDAO на Solana. Зібрані кошти планують спрямувати на будівництво пасіки із 500 вуликів (розширення географії — вже в Боснії та Герцеговині), виручка від продажу меду частково йтиме на викуп токена $NECTAR, а управління скарбницею проєкту здійснюватиметься через механізм футархії — систему прийняття рішень на основі прогнозних ринків, коли пропозиції виконуються автоматично, якщо ринок оцінює їх як успішні. Перший урожай за цим планом очікується у травні–серпні 2027 року.

Чому це не перша спроба токенізувати бджіл

HiveBits — не унікальний випадок поєднання бджільництва й блокчейну: подібні ідеї вже пробували реалізувати проєкти на кшталт APIZ (Іспанія, Україна, Молдова, Киргизстан, Андорра) ще у 2022 році, а численні NFT-колекції на тему бджіл (Honey Genesis Bee, NFBEEHIVE, BuzzClub) з’являлися й раніше — здебільшого як суто спекулятивні токени без реального фізичного активу за ними. Ключова відмінність HiveBits — наявність працюючої пасіки з підтвердженою виручкою до запуску токена, а не білого паперу з обіцянками.

Джерело: X