2,8 млрд грн економії та ШІ: як цифровізація змінює українську медицину

Українська медицина поступово переходить від паперових документів і черг до цифрових сервісів. Електронні рецепти, направлення та лікарняні вже стали звичними для пацієнтів. Наступним етапом може стати активніше використання штучного інтелекту, який допомагатиме медикам працювати з документацією та швидше знаходити потрібну інформацію.

Про подальшу цифровізацію медицини, економію для держави та пацієнтів і використання ШІ розповіла заступниця міністра охорони здоров’я України з цифрового розвитку Марія Карчевич в інтерв’ю ресурсу MC.today.

Скільки економить цифровізація

Цифрові сервіси насамперед економлять людям час і зменшують кількість зайвих поїздок до медзакладів. Пацієнти можуть онлайн укласти декларацію з лікарем, отримати е-рецепт, е-направлення або лікарняний.

Цифрові інструменти також допомагають порівнювати ціни на ліки. За е-рецептом у межах програми “Доступні ліки” препарати можна отримати безкоштовно або з частковою оплатою. Для інших ліків пацієнт може відсканувати QR-код із пам’ятки до е-рецепту та перейти до Національного каталогу цін, щоб знайти дешевший варіант.

Економію вже фіксують і на рівні держави. Наприклад, за останні пів року медзаклади заощадили 2,8 млрд грн завдяки електронному каталогу Prozorro Market.

Як цифрові дані змінюють фінансування

Цифровізація пов’язана і з реформою фінансування медицини. Програма медичних гарантій передбачає оплату конкретних медичних послуг, які отримують пацієнти, а не просто утримання медзакладів за кошторисом.

ЕСОЗ дає державі змогу бачити фактичну ситуацію в медзакладах, аналізувати доступність послуг та забезпеченість обладнанням, знаходити аномалії й планувати подальший розвиток системи.

Що цифровізація дає приватній медицині

Відкриті API та стандартизований обмін даними ЕСОЗ дозволяють приватним IT-компаніям створювати цифрові продукти та розвивати медичні інформаційні системи.

У майбутньому МОЗ планує розширювати доступ бізнесу до агрегованих і знеособлених даних. Їх можна буде використовувати для аналізу ринку, створення нових сервісів і розвитку ШІ-рішень.

МОЗ також готове співпрацювати з приватними IT-компаніями. ЕСОЗ уже працює за такою моделлю: держава відповідає за центральну інфраструктуру та правила, а приватні медичні інформаційні системи створюють сервіси для користувачів.

ШІ вже тестують у лікарнях

Штучний інтелект у медицині вже виходить за межі експериментів. МОЗ працює над підходами до його використання, готує нормативне регулювання та планує запуск MedTech Sandbox для тестування і масштабування інновацій.

Окремі ШІ-інструменти вже випробовують безпосередньо в медзакладах. За опитуванням МОЗ, понад 65% медиків підтримують впровадження таких технологій.

Найбільший ефект очікують від автоматизації рутинних завдань. ШІ може допомагати лікарям працювати з медичною документацією та швидше знаходити клінічну й нормативну інформацію. Для пацієнтів такі сервіси можуть спростити пошук лікаря, запис на прийом та отримання інформації про доступні медичні послуги.

Водночас остаточне рішення щодо лікування має залишатися за медичним працівником. ШІ може аналізувати інформацію та допомагати приймати клінічні рішення, але не повинен замінювати лікаря.

Як пацієнти обиратимуть лікарів

Цифрові інструменти вже впливають і на вибір лікаря чи медзакладу. Пацієнт може враховувати відгуки, розташування, наявність потрібного спеціаліста та обладнання, а також договір закладу з НСЗУ. Якщо потрібна послуга входить до такого договору, людина може отримати її безкоштовно.

У майбутньому цифрові сервіси мають давати пацієнтам ще більше зрозумілої інформації про медичні послуги та можливості конкретних закладів.

Отже, цифровізація поступово змінює не лише спосіб отримання медичних послуг, а й саму організацію системи охорони здоров’я. Електронні сервіси вже економлять час і кошти, а ШІ може взяти на себе частину рутинної роботи лікарів, залишаючи ключові рішення за медичними фахівцями.