Норвегія заарештувала судно РФ: крок у боротьбі за $4,22 млрд для «Нафтогазу»

Драматичні події розгорнулися у середу, 2 вересня, коли губернатор Шпіцбергена виконав постанову окружного суду Норд-Тромс. Згідно з рішенням, судно «Професор Молчанов» не може залишати своє поточне місце перебування, і влада зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для запобігання його переміщенню. Доля пасажирів, які перебувають на борту, наразі вирішується норвезькими органами влади.

Цьому рішенню передувала тривала юридична битва, що розпочалася у 2014 році, коли Росія експропріювала активи «Нафтогазу» під час анексії Криму. Протягом років українська компанія наполегливо домагалася справедливості на міжнародній арені, шукаючи шляхи для повернення втраченого майна та компенсації.

Ключовим моментом стало рішення арбітражного суду в Гаазі, винесене у квітні 2023 року. Суд зобов'язав Росію виплатити «Нафтогазу» 4,22 млрд доларів, а також відсотки та судові витрати. Однак Москва відмовилася виконувати це рішення, змусивши українську сторону шукати інші шляхи для примусового стягнення.

У відповідь на небажання Росії виконувати міжнародні зобов'язання, «Нафтогаз» ініціював міжнародний розгляд. Цей процес спрямований на примусове виконання рішення суду в країнах, де Росія має активи. Серед таких країн тепер і Норвегія, що стало результатом послідовних дій української компанії.

Арештоване судно «Профессор Молчанов» належить Російській Федерації та використовується для комерційних експедиційних круїзів, зокрема до архіпелагу Шпіцберген. Цей об'єкт став одним із перших, що потрапив під обмеження в Норвегії у рамках кампанії «Нафтогазу» по забезпеченню виплат.

Раніше, у 2024 році, Фінляндія стала першою країною, яка розпочала арешти російського державного майна для забезпечення компенсації «Нафтогазу». Це свідчить про розширення географії зусиль української компанії та про намір продовжувати тиск на Росію до повного виконання судового рішення.

Ситуація навколо російських активів є частиною ширшої міжнародної правової боротьби, яку Україна веде проти Росії після анексії Криму та повномасштабного вторгнення. «Нафтогаз» координує примусове виконання рішення в кількох юрисдикціях, включаючи США, Францію, Велику Британію та Фінляндію, де російські активи вже були заморожені.

Ці дії є прецедентом у міжнародному праві, демонструючи механізми, за допомогою яких країни можуть домагатися виконання рішень міжнародних судів у випадках, коли одна зі сторін відмовляється від своїх зобов'язань. Це створює важливий фон для розуміння значущості арешту судна у Норвегії.

«Росія не може уникнути відповідальності, просто відмовляючись виконувати міжнародне арбітражне рішення. Ми продовжимо розшукувати російські активи по всьому світу, доки присуджена «Нафтогазу» та іншим компаніям Групи Нафтогаз компенсація не буде сплачена», — заявив виконувач обов’язків голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.

Історія арешту судна «Професор Молчанов» є яскравим прикладом наполегливості та рішучості «Нафтогазу» у відстоюванні своїх прав на міжнародній арені. Цей випадок слугує нагадуванням про те, що міжнародне право, хоч і повільно, але неухильно працює, ігнорування його рішень може мати відчутні наслідки для держав та їхніх активів по всьому світу.