Чому "друзі" Путіна почали жорсткіше критикувати його через війну

На нещодавньому саміті в Центральній Азії, який суворо дотримувався заздалегідь визначеної програми, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, здавалося, на мить відійшов від запланованого сценарію, щоб висловити докір російському диктатору Владіміру Путіну — лідеру країни, яка з радянських часів є близьким партнером Нью-Делі. А понад місяць тому різке зауваження щодо війни зробив президент Казахстану. “Друзі” Путіна почали відкритіше його критикувати, пише WSJ.

Настав час “перейти від нескінченної війни до її завершення”, — сказав Моді главі Кремля під час саміту в Киргизстані.

Це не вперше, коли Моді критикував війну, але нове зауваження було особливо рішучим. Воно ознаменувало ледь помітну зміну тону, якого деякі партнери Москви дотримувалися у спілкуванні з Путіним останніми місяцями, оскільки втрати внаслідок повномасштабної війни, яка триває вже п’ятий рік, зростають як для Росії, так і для її союзників.

У липні президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, союзник Росії, висловив подібне різке зауваження під час зустрічі з Путіним в Омську. Токаєв зазначив, що чує від багатьох країн запитання про те, чому Росія досі веде війну.

“Характер конфлікту не до кінця зрозумілий для багатьох, зокрема, і для нас”, — сказав він Путіну.

Ці слова пролунали на тлі того, як наслідки війни дедалі сильніше відчуваються як у Росії, так і за її межами. Наступ РФ на сході України значною мірою зупинився. Також Україна підвищила ціну війни для Москви, атакуючи нафтопереробні заводи та склади гігантів електронної комерції. Коли минулого місяця директор ЦРУ Джон Реткліфф відвідав Москву, одним із його послань російському диктатору було: настав час повернутися за стіл переговорів.

Партнери Росії також постраждали від наслідків війни. Індія зазнає тиску з боку Заходу з вимогою припинити закупівлю російської нафти. У липні внаслідок ракетного удару РФ по вантажному судні в Чорному морі загинули четверо індійських членів екіпажу. Насильство в цих водах також призвело до перебоїв у роботі Каспійського трубопровідного консорціуму, від якого Казахстан залежить у питанні експорту нафти.

“Можливо, зростає занепокоєння стосовно того, що ескалація конфлікту поширюється та впливає на інші країни та їхні економіки”, — зазначила Ханна Нотте з Центру досліджень нерозповсюдження зброї масового знищення ім. Джеймса Мартіна.

Москва намагалася налагодити тісніші зв’язки з Індією, яка вже давно є вірним споживачем російської нафти та зброї. Однак залежність Індії від російської нафти викликала гнів Вашингтона. Минулого року президент США Дональд Трамп розкритикував Індію через закупівлю російської нафти, вживши заходів, що призвели до підвищення мит на індійські товари до 50%.

Нещодавні коментарі Моді також стали сигналом для західних партнерів Індії про те, що він із розумінням ставиться до їхніх побоювань, навіть попри те, що країна готується прийняти саміт країн БРІКС — об’єднання, до якого входять Росія, Китай і Бразилія. БРІКС розглядається як виклик світовому порядку, очолюваному Заходом.

“Індія хоче, щоб її західні партнери знали: навіть якщо Індія й купує більше нафти чи зброї у Росії, зрештою вона не підтримує війну”, — зазначив професор Школи міжнародних відносин імені Джиндала Срірам Чаулія.

Критика з боку колишніх радянських держав підкреслює зменшення впливу Москви в Центральній Азії та на Південному Кавказі. Американські компанії зробили значні інвестиції в такі країни, як Казахстан та Вірменія, пропонуючи альтернативу російському патронажу.

Заява Токаєва в липні прозвучала на тлі того, як удари БпЛА порушили роботу Каспійського трубопровідного консорціуму і відлякали судновласників від завантаження на терміналі в Новоросійську. Американські нафтові компанії, що входять до консорціуму, такі, як Chevron and ExxonMobil, можливо, звернулися до Казахстану, щоб висловити своє невдоволення затримками, припустив науковий співробітник Центру Карнегі Темур Умаров.

“Для Токаєва головною причиною став тиск з боку Заходу”, — зазначив аналітик.

Публічна опозиція Вірменії щодо Путіна посилилася на тлі ширшого розриву у відносинах між Росією та колишньою радянською республікою. Вірменія висловила розчарування щодо Москви, оскільки та не використала своїх миротворців для запобігання кровопролиттю під час наступу Азербайджану у 2023 році в Нагірному Карабаху.

Минулого року Трамп прийняв у Білому домі лідерів Вірменії та Азербайджану, щоб підписати мирну угоду, яка передбачає нові американські інвестиції у Вірменію, зокрема у створення центру обробки даних.

“Існує думка, що росіяни зараз зосереджені на Україні, а це дає цим країнам впевненість у тому, що вони можуть дозволити собі більше у критиці Москви”, — зазначила Нотте.

На цих вихідних очікуються візити посланців Трампа Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера до Москви та Києва з пропозицією щодо припинення війни РФ проти України. Однак Росія песимістично налаштована щодо перспектив укладення будь-якої угоди внаслідок цих візитів, повідомляло Bloomberg.

За словами співрозмовників агентства, наближених до Кремля, очікування вкрай низькі. Попередні поїздки Віткоффа та Кушнера до Росії не принесли жодного прогресу, і немає підстав вважати, що цього разу посланці Трампа привезуть “прийнятні пропозиції”. Путін готовий припинити війну лише на своїх умовах, а вимоги РФ стають дедалі жорсткішими, оскільки Москва вважає, що має військову перевагу.

Аналітики зазначають, що Путін не демонструє особливої готовності пом’якшити основні вимоги Росії, а позиція Кремля щодо Білого дому також стала жорсткішою.