Обшуки у генпрокурора та його заступниці: в ОГП розкрили деталі справи про шахрайські call-центри

В Офісі генерального прокурора прокоментували проведені вночі обшуки у службових приміщеннях генерального прокурора, першої заступниці генерального прокурора та інших працівників ОГП, а також розслідування НАБУ щодо можливої причетності одного з працівників прокуратури до протиправної діяльності, пов’язаної з роботою шахрайських call-центрів.

Офіційну заяву Офісу генпрокурора опубліковано в соцмережах.

В ОГП наголосили, що ці два питання необхідно розглядати окремо.

Водночас у прокуратурі заявили про готовність сприяти розслідуванню НАБУ та наголосили на необхідності дотримання всіма правоохоронними органами процесуальних гарантій і меж судових дозволів.

Про готовність сприяти розслідуванню НАБУ

В Офісі генпрокурора зазначили, що не ставлять під сумнів право НАБУ перевіряти майновий стан працівника ОГП, його контакти, можливі зв’язки та інші обставини, які можуть мати значення для кримінального провадження.

«Використання посади, статусу працівника прокуратури або службових можливостей для прикриття чи сприяння будь-якій злочинній діяльності є неприпустимим і буде каране передбаченою законом відповідальністю», — заявили в ОГП.

За даними відомства, щодо працівника ОГП, який фігурує у розслідуванні НАБУ, наразі вирішується питання про його звільнення з органів прокуратури. Крім того, розпочато службове розслідування.

В Офісі генпрокурора запевнили, що надаватимуть слідству необхідне сприяння та передбачену законом інформацію.

«Позиція Генерального прокурора принципова: статус працівника прокуратури не може бути способом уникнути відповідальності або прикриттям для можливої злочинної діяльності», — йдеться у заяві.

Водночас в ОГП наголосили, що розслідування щодо конкретної посадової особи має відбуватися в межах відповідного кримінального провадження та з дотриманням установлених законом процесуальних гарантій.

Про нічні обшуки в ОГП

Другим питанням, на якому зосередилися в ОГП, стали слідчі дії НАБУ у службових приміщеннях керівництва прокуратури.

За даними відомства, близько опівночі детективи НАБУ провели обшуки у приміщеннях, якими користуються генеральний прокурор, перша заступниця генерального прокурора, інші працівники та структурні підрозділи ОГП.

У прокуратурі заявили, що масштаб проведених слідчих дій, їх фактичне обґрунтування та перелік матеріалів, до яких отримали доступ детективи, потребують окремої правової оцінки.

«Неухильне дотримання закону, процесуальних гарантій та меж судових дозволів має бути забезпечене всіма правоохоронними органами», — зазначили в ОГП.

За інформацією прокуратури, серед документів, до яких отримали доступ під час обшуків, були матеріали інших кримінальних проваджень.

Зокрема, йдеться про провадження щодо можливих протиправних дій близьких осіб, пов’язаних із керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Розслідування цього провадження здійснювалося за процесуального керівництва ОГП, а керівництво САП, як стверджують у прокуратурі, було поінформоване про його існування та перебіг.

Крім того, детективи отримали доступ до матеріалів іншого кримінального провадження, зокрема інформації, одержаної під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо можливої протиправної діяльності працівників НАБУ та САП.

«За таких обставин ОГП вважає необхідним встановити, чи відповідав фактичний обсяг доступу детективів предмету кримінального провадження, в межах якого проводилися обшуки», — заявили у відомстві.

В ОГП підкреслили, що йдеться не про заперечення права на проведення слідчих дій, а про необхідність перевірити конкретні процесуальні обставини — зокрема, до яких матеріалів отримали доступ детективи, чи були вони оглянуті, скопійовані або вилучені та чи охоплювалися відповідними судовими дозволами.

Про обшуки в кабінеті генпрокурора

Окрему частину заяви прокуратура присвятила судовим ухвалам, якими обґрунтовувалися слідчі дії щодо керівництва ОГП.

В Офісі генпрокурора звернули увагу на наведені в ухвалі розмови працівників прокуратури, які стосувалися, зокрема, побутових питань. Серед них — згадка про «темну плитку» в одному з приміщень, яким користується генеральний прокурор, а також обговорення встановлення сигналізації та внутрішніх датчиків.

За версією, викладеною в матеріалах ухвали, ці розмови можуть бути пов’язані з коштами, які слідство припускає могли мати протиправне походження.

Водночас в ОГП наголосили, що, на їхню оцінку, у наведених матеріалах немає прямих даних про те, що генеральний прокурор давав вказівки сприяти діяльності шахрайських call-центрів, перешкоджав їхньому викриттю або розслідуванню, попереджав когось про заплановані слідчі дії, отримував кошти від такої діяльності чи неправомірну вигоду.

Також, за твердженням ОГП, в ухвалі немає прямих даних про те, що генеральний прокурор оплачував ремонт, встановлення сигналізації або інші послуги за рахунок коштів злочинного походження.

«Зв’язок між наведеними побутовими розмовами та можливою злочинною діяльністю в матеріалах обґрунтовується переважно припущеннями», — заявили в Офісі генпрокурора.

У відомстві звернули увагу на формулювання, використані в ухвалі, зокрема «ймовірно», «можлива обізнаність», «не виключає» та «можуть бути». Саме тому, на думку ОГП, достатність наведених даних для проведення слідчих дій у службових приміщеннях генерального прокурора потребує окремої оцінки.

В ОГП пояснили ситуацію з наказом №309

Ще одним аргументом, згаданим у судовій ухвалі, став наказ №309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні».

У пункті 169 ухвали наведено розмову, в якій працівник ОГП нібито переказує домовленість із «шефом», під яким слідство розуміє генерального прокурора, щодо внесення змін до цього документа.

В Офісі генпрокурора заявили, що жодних таких змін генеральний прокурор не підписував.

«Вони не були прийняті та не набули чинності. Таким чином, йдеться про обговорення можливого управлінського рішення, яке фактично не було реалізоване», — зазначили у відомстві.

На думку ОГП, цю обставину також необхідно було враховувати під час оцінки достатності підстав для проведення обшуку.

Про першу заступницю генпрокурора

Окремо в ОГП прокоментували згадки у судовій ухвалі про першу заступницю генерального прокурора Марію Вдовиченко.

За даними відомства, наведені в ухвалі розмови стосуються координації та проведення слідчих дій у кримінальних провадженнях щодо діяльності call-центрів.

Зокрема, у матеріалах фігурує термін «реалізація», який, як зазначили в ОГП, сам суд пов’язує з можливим проведенням обшуків у call-центрах.

Таким чином, у прокуратурі наголошують, що йдеться про обговорення проведення правоохоронної операції щодо осіб, діяльність яких перевірялася в межах кримінального провадження.

«Водночас це обговорення надалі використовується як один з елементів версії про можливе сприяння цим самим особам», — заявили в ОГП.

У відомстві вважають, що підготовці законних за своєю правовою природою слідчих дій проти call-центрів фактично надали протилежного кримінально-правового змісту — її використали як аргумент на підтвердження можливого сприяння діяльності об’єктів, щодо яких ці слідчі дії й готувалися.

Інші розмови, за даними ОГП, стосувалися необхідності систематизувати протидію call-центрам, сконцентрувати відповідні кримінальні провадження у спеціалізованому напрямі та забезпечити єдину координацію цієї роботи в регіонах.

В Офісі генпрокурора вважають, що ці обставини мають оцінюватися в повному контексті, з урахуванням фактичних управлінських і процесуальних рішень.

Про однакові стандарти слідства

В Офісі генпрокурора наголосили, що підтримують розслідування можливих злочинів серед працівників прокуратури, однак наполягають на однакових стандартах законності для всіх правоохоронних органів.

«Позиція Офісу Генерального прокурора послідовна: будь-які факти можливої протиправної діяльності працівників прокуратури мають розслідуватися без винятків. Водночас усі слідчі дії, незалежно від органу, який їх проводить, мають відбуватися виключно в межах закону та наданих судом повноважень. Це однаковий стандарт для всіх правоохоронних органів», — підсумували у відомстві.

Спецоперація НАБУ і САП — що відомо

Слідство вважає, що діяльність угруповання була пов’язана з отриманням неправомірної вигоди від шахрайських call-центрів.

НАБУ та САП також оприлюднили відео, у якому розповіли деталі розслідування та навели записи розмов фігурантів.

За словами детективки НАБУ Галини Костюк, серед учасників групи фігурують «Канцлер» — її керівник, «Муза» — близька до нього особа, «Камрад» — його водій, а також «Флеш» — помічник.