Вчені помилилися: вимерла американська велика кішка зовсім не була гепардом

Американський гепард (Miracinonyx trumani) — вимерлий великий котячий, що мешкав у Північній Америці в плейстоцені майже 2,5 мільйона років, аж поки не вимер близько 14 000 років тому. Вважалося, що американський гепард був схожий на сучасних африканських гепардів, але виявилося, що це не так. Результати дослідження, опублікованого в журналі Current Biology, показують, що американський гепард насправді не був гепардом, пише Popular Science.

Американський гепард був вперше описаний у 1979 році. Тоді вчені припустили, що його фізичні характеристики дуже схожі на ті, що мають сучасні гепарди — найшвидші наземні ссавці. Зокрема, довгі ноги та інші особливості фізіології вказували на те, що Miracinonyx trumani були здатні переслідувати здобич на дуже високій швидкості.

Однак нові дані свідчать, що американський гепард не був схожий на свого африканського тезку. Вчені порівняли ДНК вимерлих великих котів, що мешкали в плейстоцені в Північній Америці, з ДНК дев’яти інших видів котячих і з’ясували, що найближчим родичем американського гепарда є пума.

За словами вчених, Miracinonyx trumani мешкав у Берингії. Це стародавня територія, яка колись з’єднувала північно-східну Азію з північно-західною частиною Північної Америки. Сьогодні вона знаходиться під водою в Тихому океані, але в плейстоцені Берингія дала змогу шерстистим мамонтам та іншим великим тваринам мігрувати між континентами.

Вчені вважають, що американський гепард був більше схожий на пуму, оскільки ці два види мають спільного предка, який жив близько 2,6 мільйона років тому. Для порівняння: найближчий спільний родич Miracinonyx trumani та гепардів жив 4,7 мільйона років тому.

Нове дослідження також розширює ареал проживання американських гепардів далі на північ. Раніше вважалося, що вони мешкали лише на трав’янистих рівнинах сучасних США, але виявилося, що ці хижаки мешкали й в арктичних районах сучасної Канади.

Наявність решток американських гепардів поруч із рештками вилорогів (американських антилоп) вказувала на те, що хижаки полювали на швидку здобич. Але вилороги не мешкали далеко на півночі Канади. Аналіз вмісту вуглецю та азоту в скам’янілостях показав, що великі коти, які мешкали на півночі, харчувалися майже виключно рибою, тоді як хижаки, що мешкали південніше, в основному харчувалися травоїдними тваринами.

Дослідження свідчить про те, що цей вимерлий великий котячий був дуже добре пристосований до свого середовища проживання, а також до регіонального клімату та доступної здобичі.

Інші новини науки

• Хвороби динозаврів: вчені з’ясували, на які інфекції страждали гіганти крейдяного періоду.
• Археологи ніколи не бачили нічого подібного в Римській імперії: знайдено 1700-річну лазню імператора.