Посадовець Офісу генпрокурора під вартою: 120 млн грн застави у справі "Карфаген"

Дія розпочалася 6 вересня 2026 року у Вищому антикорупційному суді, де Сергію Кропиві обирали запобіжний захід. Засідання проходило у відкритому режимі, а його пряму трансляцію вели «Суспільне Новини» на YouTube, привертаючи увагу громадськості до кожного слова та жесту.

Сергій Кропива, ключовий фігурант справи, відмовився визнавати провину, заявляючи, що всі озвучені прокурором твердження не відповідають дійсності. Проте слідчі НАБУ та прокурори САП мали іншу думку, стверджуючи, що саме він очолював злочинну організацію, яка координувала діяльність шахрайських кол-центрів.

Кульмінація справи припала на рішення ВАКС: Сергія Кропиву взяли під варту з альтернативою застави в 120 мільйонів гривень. Ця сума, хоч і менша за 200 мільйонів, які вимагали прокурори, все одно значно перевищує фінансові можливості підозрюваного, як заявляв його захист. Термін дії запобіжного заходу встановлено до 2 листопада 2026 року.

За версією слідства, злочинна діяльність Сергія Кропиви розпочалася задовго до його роботи в Офісі генпрокурора. Прокурор САП вказав на його причетність до легалізації майна на 48,2 мільйона гривень під час роботи на посаді заступника голови Одеської ОВА з серпня 2023 по травень 2025 року. У подальшому, вже на посаді в Офісі генпрокурора з серпня 2025 по вересень 2026 року, він нібито легалізував ще 41,7 мільйона гривень.

У разі внесення застави, на Кропиву накладаються суворі обмеження: він повинен здати закордонні паспорти, утримуватися від спілкування з певними особами, зокрема з генеральним прокурором Русланом Кравченком та його заступницею Марією Вдовиченко, а також прибувати за викликом слідчих, прокурорів і суду. Ці умови підкреслюють серйозність звинувачень та масштаб потенційного впливу підозрюваного.

Наразі справа "Карфаген" продовжує розслідуватися. Прокурори САП та НАБУ викрили п'ятьох учасників злочинної організації. Розгляд запобіжного заходу іншим фігурантам, зокрема Єлизаветі Івахненко, відомій як "Муза", перенесено на 7 вересня. Слідство триває, і нові деталі справи можуть з'явитися у найближчому майбутньому.

Справа "Карфаген" — це не одиничний випадок, адже схеми з шахрайськими кол-центрами неодноразово фігурували в інших резонансних кримінальних історіях. Зокрема, їх пов'язували із замахом на бізнесмена Вадима Єрмолаєва в Монако, що свідчить про системний характер проблеми та її міжнародні зв'язки.

У рамках розслідування було викрито, що учасники схеми легалізували понад 42 мільйони гривень через придбання нерухомості, зокрема апартаментів у Карпатах, коштовностей та розміщення коштів на рахунках родичів. Окремо організатор схеми перереєстрував раніше набуту нерухомість на третіх осіб, щоб приховати своє володіння та права на неї, серед якої були об'єкти в апарт-комплексі біля Карпат вартістю понад 12 мільйонів гривень.

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко заявив, що не має стосунку до прикриття незаконних кол-центрів і викритого посадовця з Офісу генпрокурора готуються звільнити. Це твердження було зроблено на тлі припущень журналістів, які, виходячи з непрямих ознак, пов'язували його з псевдонімом "Шеф", згаданим у матеріалах справи.

Адвокат Віталій Сердюк висловив сумніви щодо доказів НАБУ та САП, заявивши, що фотографія сейфа з грошима, оприлюднена в матеріалах операції "Карфаген", не має стосунку до цього кримінального провадження, оскільки сейф і гроші були вилучені під час обшуку в іншій справі.

Ця справа стане важливим прецедентом у боротьбі з корупцією, демонструючи готовність правоохоронних органів викривати високопосадовців. Вона підкреслює складність та масштабність сучасних корупційних схем, а також необхідність подальших системних змін для подолання цього явища.