Латвія готує 300% мито на зерно РФ: як це змінить транзит

Історія цієї ініціативи почалася з розуміння Латвією зростаючих ризиків та викликів, пов'язаних із російським зерновим експортом. Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс, який раніше брав участь у дискусіях щодо Drone Deal у Таллінні, усвідомлював необхідність рішучих дій.

Саме він став рушійною силою ініціативи, що має на меті узгодити спільну позицію з Естонією та Литвою, аби російське зерно не використовувало інфраструктуру країн Балтії. Кулбергс уже обговорив це питання з прем'єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом і планує провести консультації з очільником уряду Литви Міндаугасом Сінкявічюсом, прагнучи створити єдиний фронт проти російського агроекспорту.

Ключовим моментом стало рішення про запровадження 300-відсоткового мита на транзит і переробку зерна, що надходить із Росії та Білорусі. Це перетворить транспортування через Латвію на економічно непривабливе заняття, створюючи потужний бар'єр для російських експортерів. Одночасно уряд має намір посилити контроль за походженням вантажів.

Для реалізації цих планів Латвія планує співпрацювати з Україною, залучаючи лабораторії для встановлення походження зернової продукції. Це дасть змогу мінімізувати ризики потрапляння на ринок зерна з окупованих Росією українських територій. За даними повідомляє LSM, ця ініціатива також відповідає прагненням партії "Національне об’єднання" повністю заборонити транзит і зберігання російської та білоруської агропродукції в латвійських портах.

Ця стратегія стала особливо актуальною після того, як російські експортери почали переорієнтовувати частину зернових потоків із портів Чорного та Азовського морів до Балтійського моря. Це відбулося через атаки України на російські судна та портову інфраструктуру. За даними Reuters, до середини серпня 2026 року запити на відвантаження російського зерна через порти Балтійського моря вже сягнули 5 млн тонн. У попередньому експортному сезоні (з липня 2025 року до червня 2026 року) на російські балтійські порти припадало лише близько 1 млн тонн із загальних 46,3 млн тонн експорту.

Рішення Латвії є частиною ширшої стратегії протидії агресивній політиці Росії. Воно демонструє готовність країн Балтії використовувати економічні важелі для підтримки України та захисту своїх інтересів. Паралельно з цим, Латвія та Україна вже перейшли до практичної реалізації домовленостей у межах Drone Deal, підписаної у червні в Таллінні, що свідчить про поглиблення двосторонньої співпраці.

Ці кроки відбуваються на тлі заяв прем'єр-міністра Кулбергса про те, що Росія намагається збільшити експорт зернових, водночас обмежуючи можливості України використовувати Чорне море для вивезення власної продукції. Таке посилення контролю та запровадження високих мит з боку Латвії є прямою відповіддю на ці маніпуляції та спробою підірвати російські економічні та логістичні схеми, що слугують підтримці агресії.

Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс наголосив: "Рига прагне узгодити спільну позицію з Естонією та Литвою, щоб російське зерно не використовувало інфраструктуру країн Балтії. Таким чином Рига хоче мінімізувати ризики потрапляння на ринок зерна з окупованих Росією українських територій".

Запровадження Латвією 300-відсоткового мита на російське та білоруське зерно стане значним ударом по логістиці агресора. Це рішення не лише захистить економічні інтереси Латвії та її фермерів, а й створить прецедент для інших країн, які прагнуть обмежити вплив Росії на світових ринках. Майбутнє транзиту зерна через Балтію тепер залежить від скоординованих дій і непохитної позиції країн регіону.