WP: Путін побачив слабкість Заходу та пішов на ескалацію

Російський диктатор Володимир Путін сприймає недостатньо жорстку реакцію Заходу на гібридні атаки РФ як можливість продовжувати ескалацію. Якщо Москва й надалі не стикатиметься з рішучою відповіддю, протистояння може перейти на значно небезпечніший рівень. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на колонку оглядача Макса Бута для The Washington Post.

Російська агресія та реакція Заходу

Автор порівняв підхід Путіна з висловом, який часто приписують ідеологу більшовизму Володимиру Леніну: «Промацуйте багнетами. Якщо натрапите на м'якоть – просувайтеся; якщо натрапите на сталь – відступайте». Водночас достовірних підтверджень, що Ленін справді виголошував ці слова, немає.

На думку Бута, така логіка точно описує методи російського диктатора. Після вторгнення Росії до Грузії у 2008 році Москва окупувала близько 20% території країни. У 2014 році Росія окупувала український Крим і розпочала війну на сході України.

Оглядач вважає, що недостатньо жорстка відповідь на попередні акти агресії могла додати Путіну впевненості. У 2022 році Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, однак зіткнулася з рішучим опором українців та підтримкою західних держав.

Тепер, як зазначає Бут, Москва дедалі активніше випробовує сам Захід. Російські безпілотники частіше проникають у повітряний простір європейських країн. Частина таких випадків могла бути випадковою, однак минулого місяця Німеччина попередила, що росіяни вивчають розташування європейських систем протиповітряної оборони та шукають їхні слабкі місця.

Диверсії та атаки Росії в Європі

Росію також підозрюють у проведенні диверсійних операцій по всій Європі. Російських агентів пов'язували зі спробою вбивства керівника німецького оборонного концерну Rheinmetall та спробою підірвати вантажні літаки DHL за допомогою вибухівки, захованої у посилках.

Після переважно м'яких засуджень, наголошує оглядач, Кремль продовжив підвищувати ставки. Минулого тижня Німеччина звинуватила Росію у спробах атакувати літаки в аеропорту Лейпциг/Галле за допомогою безпілотників із вибухівкою.

Кремль також підозрюють у причетності до низки інших інцидентів, зокрема підпалів на оборонних підприємствах у Болгарії, Італії, Естонії, Словаччині та Польщі. Бут вважає, що такі дії точніше було б називати не гібридною війною, а державним тероризмом.

Позиція НАТО і США

На думку автора, НАТО необхідно дати Росії значно жорсткішу відсіч, щоб стримати Путіна від подальшого посилення атак на Європу. Німеччина вже оголосила про закриття російського консульства у Бонні та російського культурного центру в Берліні, однак Бут вважає, що цього недостатньо.

Окремо оглядач звернув увагу на позицію США. Посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер заявив про солідарність Вашингтона з Німеччиною та іншими союзниками через «спроби завдати шкоди та спричинити хаос на території НАТО», однак прямо не назвав Росію.

Президент США Дональд Трамп також публічно не відреагував на останні інциденти. За оцінкою Бута, дії та заяви американського президента можуть створювати у Кремля неправильне уявлення про готовність Заходу відповідати на російську ескалацію.

Оглядач згадав і зустріч спецпредставників президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з Путіним у Кремлі 5 вересня перед їхнім першим візитом до Києва.

«Коли вийдемо на пенсію, у нас буде дуже багато історій, які ми зможемо згадати, і спілкування з вами буде однією з найкращих і найбільш пам'ятних», – сказав Віткофф російському диктатору.

Як Захід може посилити тиск на Кремль

Ще одним способом підвищити ціну російської агресії Бут назвав використання приблизно $300 млрд заморожених активів РФ для підтримки України. На його думку, такий крок став би одним із найсильніших способів продемонструвати Кремлю, що атаки Росії проти Європи матимуть реальні наслідки.

Автор також закликав Захід посилити протиповітряну оборону України на тлі зростання загрози російських балістичних ракет та реактивних безпілотників. Серед можливих варіантів він назвав постачання систем SAMP/T New Generation та південнокорейських комплексів протиракетної оборони M-SAM II.

Бут резюмував, що Захід має суттєво підвищити ціну агресії для Путіна. Якщо реакція залишатиметься м'якою, Росія може розширити атаки, зокрема на країни Балтії. Це, своєю чергою, створить ризик прямого військового зіткнення між Росією та НАТО.

Під час зустрічей у Москві директор ЦРУ попередив представників російських спецслужб, що подальша ескалація війни матиме негативні наслідки для РФ. Він закликав російську сторону повернутися до переговорів та заявив, що становище Москви надалі погіршуватиметься.