Латвійці розділились у питанні можливого розриву торгових відносин з РФ і Білоруссю

Мешканці Латвії неоднозначно ставляться до розриву торговельних зв’язків із країнами-агресорами – Росією та Білоруссю.

Про це, як пише "Європейська правда", свідчать результати опитування SKDS, проведеного на замовлення Delfi.

Напередодні виборів до Сейму 15-го скликання портал Delfi вирішив з’ясувати ставлення суспільства до окремих питань, що викликають поляризацію, зокрема до торгівлі з країнами-агресорами.

Загалом на запитання "Як ви ставитеся до повного припинення торговельних зв’язків із Росією та Білоруссю?" 28,3 % респондентів відповіли "дуже позитивно", 18,4 % – "скоріше позитивно", 17,2 % – "скоріше негативно", а 27,5 % – "дуже негативно". Ще 8,5% опитаних не змогли визначитися зі своєю позицією.

Під час опитування також з’ясовувалася думка з цього питання прихильників політичних сил, які беруть участь у виборах до Сейму 15-го скликання. Їхні позиції також різняться.

Повне припинення торгівлі з Росією та Білоруссю підтримують 93,3% респондентів, які мають намір голосувати на виборах за партію "Сонце, що сходить для Латвії" (Austošā Saule Latvijai, ASL). Схожої позиції дотримуються й прихильники партії "Прогресивні": припинення торгівлі з країнами-агресорами підтримують 92,8% її виборців. Такої ж думки дотримуються 90% прихильників "Нової Єдності" та 84,6% прихильників Національного об’єднання.

Найбільш негативно розрив торговельних зв’язків із країнами-агресорами оцінюють прихильники об’єднання SV/AJ – такої думки дотримуються 92,9% респондентів. Далі йдуть прихильники партій "Стабільності!" – 89,6%, "Латвія на першому місці" – 83,7% та "Центр згоди" – 79,1%.

Якщо розглядати настрої з урахуванням зазначеної мови спілкування в родині, то 62% респондентів, які назвали латиську мову, позитивно ставляться до припинення торгівлі з країнами-агресорами. Водночас 82,3% респондентів, які розмовляють у родині російською мовою, зазначили, що не підтримують припинення торговельних зв’язків із цими країнами.

В інтернет-опитуванні, яке проводилося з 13 по 19 серпня, взяли участь 1205 постійних мешканців Латвії віком від 18 років.

Вибори до Сейму 15-го скликання відбудуться в Латвії в суботу, 3 жовтня.

На початку літа стало відомо, що прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс доручить міністерці закордонних справ Байбі Браже знайти рішення, як припинити експорт та імпорт з Росією, однак в окремих галузях можуть бути винятки.

Кулбергс також хоче, щоб ЄС виділив 7 млрд євро на покриття військових та економічних витрат, пов'язаних із протистоянням Росії.