/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F76%2Fe39aae38143f48c5f91b833527e731d5.jpg)
Голова НБУ заперечує рекомендації: хто насправді просував Веселого в "Сенс Банк"?
Історія почалася 10 вересня під час напруженого засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, коли Шевкі Аджунер, ексголова наглядової ради "Сенс Банку", озвучив гучні твердження. За його словами, Пишний особисто запропонував знайти людину, яка могла б покращити комунікацію між державними структурами та стейкхолдерами банку, оскільки наглядова рада складалася лише з п'яти членів.
Аджунер розповів, що через день або два після обговорень з НБУ щодо потреби в комунікаторі, Василь Веселий був особисто представлений йому Андрієм Пишним. Колишній голова наглядової ради стверджує, що Веселого, якого він раніше не знав, позиціонували як довіреного комунікатора, ще до офіційної процедури співбесід.
Ці заяви Аджунера викликали хвилю обговорень, адже Василь Веселий фігурує в журналістських розслідуваннях, зокрема в так званих "плівках Міндіча", де він, за даними медіа, обговорював механізми отримання контролю над "Карпатнафтохімом" та призначення "своїх" людей до наглядової ради "Сенс Банку". Після цих публікацій наглядова рада банку провела внутрішній аудит, який не виявив порушень, проте анонсувала додаткову зовнішню перевірку.
У відповідь на твердження Аджунера, Андрій Пишний негайно відреагував, категорично заперечивши надання будь-яких рекомендацій щодо кадрових питань наглядовій раді "Сенс Банку". Він наголосив, що не презентував Веселого та не чинив тиску на членів ради, назвавши твердження про протилежне такими, що не відповідають дійсності. Голова НБУ зазначив, що факт знайомства з Веселим він не приховував і підтверджував раніше.
Пишний публічно звернувся до ТСК з вимогою невідкладно провести повторне засідання за участю всіх осіб, яких стосувалися ці твердження. Він написав, що готовий особисто прийти та відповісти на всі запитання. Голова ТСК, народний депутат Ярослав Железняк, написав у Telegram, що "з задоволенням" проведе таке засідання, ймовірно, наступного тижня.
Наразі ситуація залишається напруженою, а громадськість очікує на подальші з'ясування обставин. Скандал навколо "Сенс Банку" та можливих кадрових махінацій продовжує розгортатися, вимагаючи прозорості та чітких відповідей від усіх залучених сторін.
Цей інцидент розгорнувся на тлі розслідування НАБУ та САП у справі "Форест Гамп", де йдеться про легалізацію 150 млн грн для внесення застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. У схемі фігурував державний "Сенс Банк", а також його посадові особи. Зокрема, прокурор САП заявляв, що посадовці банку могли бути обізнані про махінації з коштами, що вносилися як застава.
Через цю ситуацію Верховна Рада викликала Андрія Пишного для звіту, вимагаючи пояснень щодо обставин фігурування банку в операції "Форест Гамп". Важливо зазначити, що посадових осіб "Сенс Банку", які фігурують у матеріалах НАБУ, відсторонили від виконання обов'язків. Вищий антикорупційний суд, у свою чергу, ухвалив рішення щодо застосування запобіжного заходу стосовно колишнього голови наглядової ради Миколи Гладишенка, визначивши для нього заставу в розмірі 7 млн грн.
Андрій Пишний, голова НБУ, категорично відреагував на звинувачення: "Категорично заперечую надання будь-яких рекомендацій з кадрових питань Наглядовій раді Сенс Банку. Я не надавав жодних рекомендацій щодо призначення Василя Веселого радником Наглядової ради, не презентував його Наглядовій раді, не надавав вказівок членам Наглядової ради щодо цього або будь-яких інших кадрових рішень і не здійснював жодного тиску на голову чи членів Наглядової ради Сенс Банку. Твердження про протилежне не відповідають дійсності."
Шевкі Аджунер, колишній голова наглядової ради "Сенс Банку", заявив, що Пишний повідомляє: "Пан Пишний мені сказав, що він спробує знайти когось, хто міг би закрити потребу банку. За день чи два у нас була зустріч, на якій пана Веселого особисто представили мені. Василя Веселого, якого я раніше не знав, поставили переді мною як того, хто зможе грати роль радника."
Ця історія підкреслює складність взаємодії між державними інституціями та фінансовим сектором, а також важливість прозорості в кадрових питаннях. Майбутнє засідання ТСК може пролити світло на багато темних кутів, визначивши, чиї свідчення відповідають істині та які наслідки чекають на учасників цього заплутаного скандалу.

