Підозра СБУ після трагедії: 35 загиблих та зруйновані будинки під Києвом

28 серпня, близько 20:10, небо над селищем Мила Бучанського району Київської області розірвала атака російських безпілотників на складські приміщення одного з підприємств. Частина цих приміщень використовувалася підрозділом СБУ для зберігання озброєння та боєприпасів.

Після влучання ворожих дронів, на складі розпочалася неконтрольована детонація боєприпасів. Вибухи та масштабна пожежа швидко поширилися на сусідні об'єкти, перетворивши мирний вечір на справжнє пекло для місцевих мешканців.

Трагічні наслідки не змусили себе чекати: 35 людей загинули, одна особа вважається зниклою безвісти, а ще 21 особа, включаючи двох дітей, поліцейських та рятувальників, отримала поранення. Найбільших руйнувань зазнав розташований поруч пансіонат для людей похилого віку, що лише посилило біль втрат.

Детонація спричинила значні пошкодження інфраструктури: 14 багатоквартирних та 191 приватний будинок були пошкоджені, деякі з них повністю знищені. Також постраждали відділення поліції, гаражі, ресторан, магазин, логістичний центр та 24 автомобілі, серед яких службові транспортні засоби поліції та рятувальників.

Слідство встановило, що керівник одного з підрозділів СБУ, відповідальний за функціонування складу, розмістив його у приміщенні колишнього овочесховища. Це приміщення не відповідало вимогам до складів з озброєнням, а його розміщення не було узгоджене з відповідними правоохоронними структурами та підрозділами протиповітряної оборони. Більше того, склад розташовувався менш ніж за 100 метрів від житлової забудови, що є грубим порушенням норм безпеки.

Посадовцю інкримінують умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона повинна була виконати за службовими обов'язками в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі. Печерський районний суд Києва обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави.

За даними Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора, склад від початку експлуатації не мав необхідного паспорта та не відповідав вимогам безпеки. Також не дотримувалися вимоги щодо допустимої кількості боєприпасів та їх розосередження, що мало б зменшити ризик одночасної детонації та ураження сусідніх об'єктів.

Ця трагедія підняла питання про неналежний контроль за безпекою об'єктів та невжиття заходів для посилення їх протиповітряного прикриття. Після інциденту у Вишневому розпочали ліквідацію складу та вивезення боєприпасів, однак ці роботи не були завершені до моменту атаки. Пресслужба ДБР повідомила про підозру посадовцю СБУ, який організував незаконне зберігання боєприпасів у селищі Мила.

Ця справа є не лише розслідуванням окремого інциденту, а й важливим прецедентом для перегляду стандартів безпеки та відповідальності військових посадовців в умовах воєнного стану. Досудове розслідування триває, і слідство продовжує встановлювати всі обставини події та інших осіб, чиї рішення або бездіяльність могли вплинути на масштаби наслідків атаки.