На початку липня директор Держбюро розслідувань Олексій Сухачов заявив, що до відомства до публікації у ЗМІ інформації про смерть 26 мобілізованих у 425-му окремому штурмовому полку "Скеля" не надходила інформація про ситуацію там від військового командування чи інших служб. Та Центр протидії корупції отримав доступ до документів, які свідчать про протилежне: ДБР знало про порушення як мінімум з березня 2026-го, але не ініціювало розслідування.
Документи, якими оперує ЦПК — відповідь команди військової омбудсманки на запит депутатів, яка містить зокрема вісім копій звернень офісу Ольги Решетилової до ДБР, які відправили від березня по червень. Її команда попереджала про скарги від бійців та їх родин на побиття, випадки ненадання медичної допомоги, які призводили до смерті, погрози вогнепальною зброєю та бойовими гранатами, незаконне позбавлення волі, фізичне насилля, катування та інші протиправні дії.
Та ДБР, замість розслідування, передавало справи Військовій службі правопорядку та іншим правоохоронним органам. Так сталося 30 березня, коли сестра одного з військових розповіла, що через ненадання своєчасної медичної допомоги її брат помер у лікарні. Слідчий бюро у відповідь заявив про відсутність достатніх підстав для внесення справи до ЄРДР та доручив ВСП провести додаткову перевірку. Хоча закон зобовʼязує почати розслідування у такому випадку.
"За результатом розгляду вказаних матеріалів встановлено, що в них не викладено повних та обʼєктивних даних, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності слідчих органів ДБР, у звʼязку з чим на даний час відсутні достатні підстави для внесення вищевказаних відомостей до ЄРДР", — цитує ЦПК відповідь ДБР.
У листі офісу омбудсманки за 18 червня йшлося про те, що одного з бійців незаконно утримували в підвалі, застосовували проти нього фізичну силу та вогнепальну зброю. Але через те, що ДБР на момент ознайомлення зі скаргою вже відкрило провадження через публікацію інформації ЗМІ, її до нього додали.
Втім, у ЦПК наголошують, що з усіх відповідей бюро, які проаналізували антикорупціонери, лише у двох йшлося не про передачу справи ВСП, а про формальний початок розслідувань. В інших шести зазначалося, що ДБР не бачить достатній підстав для їх початку.
"Схожий результат був і за результатами звернень до генерального прокурора Руслана Кравченка та його прокурорів, надісланих у липні 2025-го. Однак жодної реакції від прокуратури на повідомлення стосовно порушень прав військових не було", — додають у ЦПК.
Нагадаємо, наприкінці червня видання "Бабель" опублікувало резонансне розслідування про те, що з кінця 2025-го до весни 2026-го у "Скелі" померли 26 новобранців. Але не під час бойових дій. За словами родичів загиблих, у полку не надали вчасно медичну допомогу, також вони розповіли про випадки насилля, катування та погроз. Згодом журналісти дізналися про смерть ще семи мобілізованих у підрозділі.
Як наслідок, офіс омбудсмена заявив про початок перевірок, а ДБР — про початок розслідування, на період якого командира "Скелі" Юрія Гаркавого відсторонили. На ситуацію відреагували також у Сухопутних військах, заявивши, що жодні бойові заслуги чи складна ситуація на фронті не можуть виправдовувати насильство та ненадання допомоги, а тодішній головком Олександр Сирський — його вважають ініціатором створення штурмових полків, які навіть називали "полками Сирського" — назвав інцидент "ганебною історією".
Редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова у статті "Туман війни. Як культура замовчування вибиває ґрунт з-під ніг" пише, що історія з полком "Скеля" продемонструвала не лише системні проблеми в одному з найвідоміших штурмових підрозділів країни, але й стала тестом українського суспільства
