Китай розширює правові важелі за кордоном для протидії санкціям США — FT

Китай розширює свою судово-правову юрисдикцію за межі власних кордонів за допомогою арсеналу нових правових інструментів, прагнучи посилити вплив на глобальне управління та протистояти панівному режиму санкцій США, пише FT.

Протягом останніх місяців Пекін ухвалив низку законів, спрямованих щодо широкого спектра дій — дотримання іноземних санкцій проти Китаю, розслідування щодо китайських ланцюгів постачання та розпалювання міжетнічної ворожнечі. Ці закони передбачають суворі покарання та навіть заборону на виїзд для фізичних і юридичних осіб.

За словами юристів, мережа нормативних актів, що постійно розширюється, охоплює не лише дії, вчинені в Китаї, а й ті, які відбуваються по всьому світу, що різко підвищує ризик для транснаціональних корпорацій і ставить їх у ситуацію, коли вони опиняються між конкурентними режимами санкцій.

Науковці зазначають, що розширення правового арсеналу Пекіна є частиною зусиль китайського лідера Сі Цзіньпіна, спрямованих на протидію геополітичним суперникам та переформування глобальної міжнародної моделі відповідно до уявлень Китаю.

“Вони хочуть зробити нинішній міжнародний порядок значно більш орієнтованим на Китай — це їхня кінцева мета”, — каже професор Лейденського університету Франк Піке.

Пекін вже понад десятиліття видає нормативні акти стосовно того, що Комуністична партія Китаю називає “верховенством права у відносинах з іноземними державами”, але останніми роками він активізував свою кампанію на тлі посилення конкуренції з США за технологічне панування та ескалації геополітичної напруженості.

Цього року Китай ухвалив щонайменше п’ять “екстериторіальних законів”, і згідно з офіційними заявами, у процесі підготовки перебувають інші акти.

Пекін розглядає свій екстериторіальний правовий арсенал як ключовий засіб захисту власних інтересів від того, що він вважає несправедливими іноземними механізмами, такими як санкції США, спрямовані проти китайських компаній та фізичних осіб.

Протягом останнього десятиліття США запроваджували подібні законодавчі механізми щодо країн у всьому світі. Зокрема, йдеться про фінансові санкції та експортний контроль над високотехнологічною продукцією. 

Нові правила відображають розчарування Пекіна санкціями та обмеженнями щодо роботи китайських компаній за кордоном, зазначає Лестер Росс із юридичної компанії WilmerHale. Китай вдається до “правової війни”, щоб захистити свої інтереси та протидіяти подібним заходам з боку США, ЄС, Великої Британії та інших країн.

Серед найширших за своїм охопленням нових заходів Пекіна — наказ Держради КНР № 834, який обмежує можливість іноземних компаній збирати інформацію про китайські ланцюги постачання та проводити комплексну перевірку постачальників. Це законодавство дозволяє владі Китаю запроваджувати заборони на виїзд для тих, кого визнано винними у “дискримінаційному” ставленні до китайських постачальників.

Інший наказ — № 835 — спрямований проти застосування “неналежної екстериторіальної юрисдикції” щодо китайських суб’єктів господарювання, що визначається як заходи, які шкодять суверенітету, безпеці або інтересам розвитку Китаю.

Наказ № 837 визначає, як китайські компанії мають здійснювати прямі інвестиції за кордон, зокрема, кому вони можуть продавати активи, а також передбачає контрзаходи проти іноземних держав, які “дискримінують” китайських інвесторів.

Експерти зазначають, що китайські компанії також перебувають під тиском з метою дотримання нормативних вимог щодо зв’язків з іноземними суб’єктами. За словами Піке з Лейденського університету, проти китайських компаній можуть бути порушені справи в судовому порядку.

У липні Пекін ухвалив новий всеосяжний закон про етнічну єдність, який дозволяє вживати правових заходів проти організацій або людей за межами Китаю, які “підривають етнічну єдність”.

Аналітики вважають це відповіддю на законодавство США та інших західних країн, спрямоване на тиск на Пекін у зв’язку з репресіями проти уйгурів — мусульманської меншини у регіоні Сіньцзян. 

Окрім того, що Китай озброївся законами з екстериторіальною дією, він також почав рішучіше відстоювати свої претензії. Екстериторіальні амбіції Китаю відображають вимоги Пекіна щодо визнання міжнародною спільнотою зростання його економічного впливу та важливості для глобальних ланцюгів постачання, зокрема у сфері передових технологій.

Екстериторіальні правові претензії Китаю посилять напруженість у відносинах із США на тлі того, як Сі готується до зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом у Вашингтоні цього місяця. CNN писав, що шлях до очікуваного візиту Сі до Америки є складнішим, ніж сподівався Пекін. За кілька тижнів до поїздки дві найбільші економіки світу відновили “обмін санкціями”.  

Майбутній саміт розглядається, зокрема, як шанс для лідерів США та Китаю врегулювати суперечки щодо штучного інтелекту. Також це шанс продовжити торговельне перемир’я, якого вони досягли в жовтні минулого року, і закріпити те, що сторони назвали епохою “конструктивної стратегічної стабільності”, після візиту Трампа до Пекіна у травні. Однією з розбіжностей, які спричиняють нинішні суперечки, може бути те, як США і Китай трактують цей термін.