8 липня, понеділок
З картинками
Текстовий вигляд
uk
Українська
Російська
Сі Цзіньпін
  • Дата народження
    15 червня 1953
  • Країна
    Китай
Сі Цзіньпін
14

Сі Цзіньпін

Сі Цзіньпін: голова Китайської Народної Республіки та Генеральний секретар компартії Китаю

Сі Цзіньпін - Фото 1

Сі Цзіньпін — з 2017 року узурпував владу, пригнічує інакомислення, створює найбільшу армію світу

  1. Біографія
  2. Освіта
  3. Сім’я
  4. Кар’єра
  5. Компромат
  6. Декларація

Біографія

Сі Цзіньпін народився 15 червня 1953 року в місті Пекін, Китай

Освіта

Вивчав хімічне машинобудування в одному з провідних вишів країни — у столичному університеті Цінхуа (1979). Вже на початку 2000-х років, як і належить відповідальному комуністу, він навчався марксистської теорії та ідейно-політичному вихованню в тому ж виші. Має докторський ступінь з права.

Сім’я

Сі Цзіньпін належить до тих, кого в Китаї називали"партійними принцами". Його батько Чжунсюнь був одним з близьких до Мао Цзедуна наближених. Після приходу комуністів до влади Сі-старший займав високі пости, аж до заступника голови Держради КНР. 

На початку 1960-х років він потрапив у немилість до Мао, і кілька років просидів за ґратами. Після смерті "батька китайської революції" Сі-старший вийшов з в'язниці, повернувся в партію і навіть очолив одну з провінцій.

На початку 1980-х років Цзіньпін одружився з дочькою дипломата, посланника у Великобританії Ке Хуа — Лінлін. Шлюб довго не тривав і через пару років розпався. Другою дружиною політика стала співачка Пень Ліюань. 

У 1992 році вона народила дочку, яку назвали Мінцзе. У 2015 році дочка Сі під псевдонімом закінчила в США Гарвард, де вивчала англійську мову і психологію. 

Мінцзе практично не з'являється на публіці. Лише у 2013 році вона супроводжувала батьків у провінції Шеньсі під час китайського нового року. Трохи раніше, у 2008 році Мінцзе допомагала постраждалим від землетрусу в провінції Сичуань.

У Сі численна сім'я. Але всі його брати та сестри воліють жити якомога далі від Пекіна.

Кар'єра

У дитинстві Сі теж постраждав від немилості, в яку потрапив його батько. Сім років він провів у трудовому таборі. Цзіньпін в юності жив у печері, а спав на цеглинах. 

У віці двадцяти двох років після кількох невдалих спроб Сі все-таки був прийнятий в компартію. До цього йому сім разів відмовляли в прийомі в китайський комсомол.

Після цього, а особливо після реабілітації батька Цзіньпін почав сходження до китайського партійного і політичного Олімпу. Спершу займав скромні посади в провінції. "Марксистська аспірантура" відкрила Сі шлях до вищих партійних посад. На початку "нульових" він керував 40-мільйонною провінцією Чжецзян. Потім став секретарем міськкому партії Шанхаю.

Вже на цій посаді Цзіньпін дуже ретельно стежив за своєю репутацією, дотримуючись партійної дисципліни. Так, коли йому запропонували організувати спецпоїзд в Ханчжоу для передачі своїх повноважень наступнику, Сі відмовився, посилаючись на те, що цей транспорт може бути зарезервований тільки для "національних лідерів". Але скоро він отримав можливість їздити на таких поїздах.

У 2007 році Цзіньпін став секретарем Центрального комітету Компартії, а через рік — заступником голови Китаю. Восени 2010 року він вже заступник голови Військової Ради партії.

У листопаді 2012 року Цзіньпін очолив компартію на посаді Генсека, через пів року — став головою Китаю, а в листопаді 2013 року — керівником Військової Ради.

Так Сі зосередив у своїх руках керівництво не тільки країною з найбільшим у світі населенням, а й управління партій, і головне мільйонною армією. 

Цзіньпін — перший лідер Китаю, який народився після перемоги комуністів у революції 1949 року.

Основа внутрішньої політики Сі — це боротьба з корупцією, яка отримала назву "боротьби з тиграми та мухами", де перші — це високопоставлені чиновники, а другі — дрібні посадові особи. Тільки за перші роки антикорупційної кампанії було відкрито майже сто тисяч кримінальних справ.

Крім того, за часів Цзіньпіна Китай розширив підтримку державних підприємств, значно посилив і збільшив армію, контролював програми боротьби з бідністю та намагався реформувати сектор нерухомості. 

Китайський лідер неодноразово називався провідними світовими ЗМІ наймогутнішою людиною світу. Усередині країни його вплив на процеси розвитку порівнюють з тим, які свого часу чинив на країну Мао Цзедун.

Компромат

Згідно з Конституцією Китаю, керівництво країни обирається на п'ять років з можливістю переобиратися ще один раз. У 2017 році Сі пішов на свій "другий термін" на чолі Піднебесної, а у 2022 році повинен був залишити свої пости на чолі країни та партії. Але у 2018 році Цзіньпін через парламент протягнув зміни до Конституції, які дозволили йому керувати країною довічно. 

З майже трьох тисяч китайських депутатів проти узурпації влади Цзіньпінем висловилося лише двоє (ще троє утрималися під час голосування). У 2022 році він втретє переобирався на керівні посади. Тільки Мао Цзедун в новітній історії Китаю залишався біля штурвала "китайського корабля" понад десять років.

Як і будь-який авторитарний правитель, Сі не любить критику. Тому в Китаї, де і раніше не процвітала свобода слова, посилилася цензура, а технологічна революція дозволила вивести стеження за людьми на тотальний рівень.

Сховатися від "Великого брата" (відеоспостереження, системи розпізнавання осіб) в громадських місцях Піднебесної практично неможливо. Система соціального кредиту спрямована на індивідуальний моніторинг і контроль громадян над системою поведінкових заохочень і покарань. 

Цензура в Китаї іноді призводить до курйозів. Так, в Піднебесній заборонено все, що пов'язано з Вінні Пухом. Причина в тому, що з 2013 року в мережі з'явилися меми, які порівнювали верховного лідера Китаю і персонажа казок Олександра Мілна.

Взагалі, будь-яка критика глави КНР в країні повністю заборонена. Потужний фаєрвол допомагає владі Піднебесної обмежувати користувачів Мережі в отриманні інформації, яка"розходиться з лінією партії".

Згідно зі звітом Human Rights Watch, глава Піднебесної "почав найширший і тривалий наступ на права людини" з часів розправи китайської влади з протестуючими на площі Тяньаньмень в 1989 році. У 2015 році було репресовано двісті адвокатів та правозахисників.

На противагу пропаганда створила культ такого собі доброго "дядечка Сі". Компартія випустила книги, фільми, пісні та навіть мультфільми, які прославляли китайського лідера. Партія послужливо нарекла Цзіньпіня різними пафосними епітетами, на кшталт" пілот біля керма","народний лідер" і так далі.

Політика Компартії Китаю щодо уніфікації та асиміляції призвела до сутичок влади з уйгурами, жителями західної провінції Сіньцзянь, які намагалися зберегти свою ідентичність і релігію.

Влада звинуватила уйгурів у релігійній радикалізації й екстремізмі та розпочала репресії. До 2018 року до мільйона уйгурів, а також киргизів, казахів та інших малих народів опинилися в таборах перевиховання. Навіть після звільнення неугодні режиму піддавалися стеженню спецслужб. 

Влітку 2020 року з'явилася інформація про систематичну стерилізацію та примусові аборти уйгурів та інших мусульманських меншин у таборах.

Від політики Сі постраждали також християни. Так, у 2017 році в одній з провінцій місцева влада наказала замінити в церквах зображення Ісуса портретами Сі Цзіньпіня. Коли священики відмовлялися, то їх парафії просто закривали, а вірян китайців змусили письмово відректися від християнства.

Тільки у 2018 році по всій країні було закрито близько 10 тисяч протестантських церков. За підбурювання до підривної діяльності непримиренних християнських пасторів судять на закритих процесах і без адвокатів. 

З 2016 року у Китаю почали псуватися відносини з Тайванем. Риторика "братання" змінилася на агресивну. Цзіньпін заявив, що не дозволить кому б то не було відокремлювати китайські території. 

За його словами, бунтівний острів буде покараний самою історією за свій сепаратизм. Пізніше китайський лідер змінив знову гнів на милість, почавши умовляти тайванців відмовитися від незалежності та визнати владу Пекіна в рамках програми "одна країна, дві системи". Але в Тайбеї, бачачи, як Пекін поглинув Гонконг, відмовився від входження в Китай.

Наприкінці 2022 року ситуація навколо острова ледь не призвела до війни зі Сполученими Штатами. Сі був категорично проти відвідування острова спікером Палати представників США Ненсі Пелосі. Китайський лідер відкрито погрожував "застосувати заходи", якщо американська чиновниця "грубо втрутиться у внутрішні справи Китаю".

Однак попри демонстративні військові навчання навколо Тайваню і приведення в бойову готовність винищувальної авіації Ненсі Пелосі змогла прилетіти на Тайвань. А через два тижні вже без будь-яких погроз з боку "дядечка Сі" на острові побувала делегація американських конгресменів.

У листопаді 2022 року в місті Урумчі сталася велика пожежа в багатоповерховому будинку. Загинуло десять осіб, ще дев'ять постраждали. До трагедії призвела політика "нульового рівня коронавірусу", коли людям заборонялося виходити зі своїх квартир.

Трагедія спровокувала акції протесту в багатьох містах Китаю. На них критикувалося рішення Компартії та особисто Сі щодо впровадження жорстких заходів карантину. Протестувальники вимагали відставки Цзіньпіня. Владі знадобився місяць, щоб силовими методами припинити акції протесту.

Декларація

У сім'ї Сі є будинок на пекінській горі Юйцюаньшань ("гора Нефритового джерела"). З цієї причини вхід на гору заборонений для "простих смертних". Також у Цзіньпіня є резиденція з садом на північному сході китайської столиці.

Дружина і дочка Сі не мають ніякого бізнесу. Принаймні офіційно. Зате брат і сестри китайського лідера, а також інші його родичі, за даними американських журналістів, мають частки в компаніях на сотні мільйонів доларів.