Печеру відкрили через 40 тисяч років: усередині археологів чекала унікальна знахідка

На Гібралтаріархеологи отримали рідкісну можливість дослідити місце, яке десятки тисяч років залишалося практично ізольованим від зовнішнього світу. У глибині печери Вангард вони виявили камеру зі слідами, які пов’язують із неандертальцями.

Про це повідомило видання Daily Galaxy.

До цього простору дослідники дісталися ще 2021 року, коли вивчали та картографували печерний комплекс Горхема. За завалом піску вони знайшли 13-метрову камеру, закриту щонайменше 40 тисяч років. Упродовж цього часу туди не проникали зовнішнє повітря та світло, тому відкладення всередині майже не були порушені.

Саме те, що лежало на підлозі, зацікавило археологів найбільше. Серед знахідок — кам’яні знаряддя мустьєрського типу, характерні для пізніх неандертальців, а також кістки тварин. Дослідники виявили рештки рисі, плямистої гієни та білоголового сипа.

Окремою загадкою стала велика мушля їстівного морського равлика. Її знайшли далеко від місця, де в той період проходила берегова лінія. Це вказує на те, що мушля могла потрапити до печери завдяки її мешканцям.

Комплекс Горхема вже давно відомий численними свідченнями перебування давніх людей. Сліди діяльності тут сягають приблизно 100 тисяч років тому. Скелетів неандертальців або Homo sapiens археологи не знаходили, однак натрапляли на знаряддя, вогнища та рештки їжі.

Знахідки також показують, що мешканці цих печер активно користувалися ресурсами моря. Тут виявили мушлі мідій, кістки риб, тюленів і дельфінів. На деяких рештках залишилися сліди оброблення знаряддями.

Особливий інтерес Гібралтар становить через можливий час зникнення місцевих неандертальців. Є оцінки, за якими окремі групи могли залишатися тут приблизно до 33–24 тисяч років тому — вже після орієнтовної дати зникнення неандертальців у більшій частині Європи близько 40 тисяч років тому. Водночас це датування ще потребує підтвердження подальшими дослідженнями.

Печери, ймовірно, використовували не лише під час полювання. Біля входу в одному із шарів, пов’язаних із неандертальцями, археологи знайшли молочний зуб дитини. Крім того, дослідження печери Вангард свідчать про виготовлення березового дьогтю — клейкої речовини, яку застосовували для кріплення елементів знарядь і зброї.

Тепер особливу цінність для науковців має саме ізольована камера. Оскільки вона була закрита від зовнішнього середовища десятки тисяч років, її ґрунт міг краще зберегти давні біологічні сліди.

Дослідники планують шукати в осаді давню ДНК, а за допомогою пилку та мікроскопічних решток рослин — отримати більше інформації про тогочасне довкілля. Археологи також хочуть просунутися далі вглиб камери та перевірити, чи збереглося там вогнище.