Жовті бляшки на повіках — сигнал про інсульт: ризик зростає втричі

Жовтуваті плями або бляшки на повіках, які більшість людей вважає суто естетичною вадою, можуть виявитися першим «SOS-сигналом» судинної системи. Дослідники Стенфордського університету довели: ці утворення попереджають про ризик інфаркту та інсульту задовго до того, як проблему покаже аналіз крові.

Що таке ксантелазми і чому вони небезпечні

У медицині жовтуваті бляшки на повіках називають ксантелазмами. Вони виникають через накопичення холестерину та жирових відкладень усередині імунних клітин — макрофагів. Досі їх вважали лише косметичним дефектом, з яким звертаються до дерматолога чи косметолога.

Однак команда офтальмолога Негін Яварі зі Стенфорда показала: механізм утворення цих плям ідентичний розвитку атеросклерозу в артеріях. Тканини повік першими сигналізують про системні порушення в судинах. Про результати роботи розповіли Science Alert та українське видання «На пенсии».

Результати десятирічного дослідження

Медики порівняли дані 17 925 пацієнтів із ксантелазмами та такої самої кількості людей із контрольної групи — із віковою далекозорістю, але без жирових плям. Спостереження тривали 10 років, і найтривожніші цифри проявилися вже в перші 12 місяців після виявлення утворень.

• Інфаркт міокарда стався у 1% пацієнтів із ксантелазмами проти 0,35% у контрольній групі — ризик вищий майже втричі.
• Інсульт перенесли 0,95% людей із бляшками проти 0,3% без них.
• Транзиторну ішемічну атаку (мікроінсульт) зафіксували у 0,6% проти 0,19%.

Головне відкриття в тому, що високий ризик зберігався навіть у пацієнтів, чий стандартний аналіз крові показував норму холестерину. Тобто ксантелазма — самостійний і незалежний провісник інфаркту чи інсульту.

Що робити, якщо виявили жовті бляшки

Більшість людей із ксантелазмами лише видаляють їх у косметологічних кабінетах. Але лікарі наголошують: це маскування симптому, а не усунення загрози для життя. Якщо помітили жовтуваті утворення на повіках, варто:

• записатися на консультацію до сімейного лікаря або кардіолога;
• здати розширену ліпідограму, щоб перевірити різні фракції холестерину;
• зробити УЗД судин шиї для оцінки стану артерій;
• щодня контролювати артеріальний тиск і скоригувати спосіб життя.

Вчасно розпочата профілактика — корекція раціону, медикаментозна терапія чи препарати для захисту судин — дає змогу запобігти критичним станам ще до їх виникнення.