Постійно шукаєте у себе хвороби: коли тривога за здоров’я стає небезпечною

Новий біль, незвичне серцебиття, запаморочення або зміни на шкірі природно можуть викликати тривогу.У таких випадках людина починає уважніше прислухатися до свого організму, а за появи незвичних чи тривалих симптомів звертається до лікаря. Однак іноді страх серйозної хвороби не зникає навіть після обстежень і хороших результатів аналізів.

Про це повідомило видання Egeszseg Kalauz, пояснюючи, як надмірна тривога щодо здоров’я може впливати на повсякденне життя та за якими ознаками її можна відрізнити від звичайної турботи про себе.

Періодично хвилюватися через своє самопочуття — не проблема. Якщо з’явився новий, незвичайний або постійний симптом, його не варто ігнорувати, а за потреби слід звернутися по медичну допомогу.

Інша ситуація виникає, коли навіть незначні та поширені фізичні відчуття людина починає сприймати як можливі ознаки серйозної недуги. Вона може постійно оглядати своє тіло, проходити нові обстеження, шукати інформацію про симптоми в Інтернеті та знову звертатися до лікарів. Навіть негативні результати аналізів у такому разі нерідко заспокоюють лише ненадовго.

Чим тривога відрізняється від турботи про здоров’я

За звичайної турботи про здоров’я людина реагує на підозрілу зміну, звертається до фахівця і враховує його висновок. Наприклад, нову родимку можна показати дерматологу, а після обнадійливих результатів обстеження не повертатися до цього питання без нових причин.

За надмірної тривоги механізм може бути іншим. Навіть після нормальних результатів з’являються нові побоювання: чи все перевірили, чи міг лікар щось пропустити, чи не варто звернутися до іншого спеціаліста.

Через це людина може знову проходити обстеження та шукати другу, третю або наступну думку. В інших випадках страх діє навпаки — можливий діагноз настільки лякає, що людина починає уникати лікарів.

Схожий ефект мають постійні самоперевірки. Вимірювання тиску або пульсу, огляд родимок чи перевірка лімфатичних вузлів можуть бути виправданими, якщо це рекомендував лікар. Але коли такі дії потрібні лише для чергового заспокоєння, полегшення може виявитися нетривалим.

Після перевірки виникає новий сумнів — чи правильно все було зроблено, чи нічого не змінилося відтоді. У результаті людині знову хочеться себе перевірити.

Пошук симптомів може створити нові причини для страху

Окремою проблемою може стати спроба самостійно встановити причину нездужання за допомогою Інтернету. Один поширений симптом може мати безліч можливих пояснень, серед яких трапляються й тяжкі захворювання.

Коли людина вже налякана, саме небезпечні варіанти можуть привертати найбільше уваги. Після цього вона читає про хворобу докладніше, знаходить перелік інших проявів і починає шукати їх у себе.

Так виникає коло, в якому бажання заспокоїтися дає протилежний результат. Що більше інформації людина переглядає, то більше можливих загроз знаходить, а отже, з’являються нові приводи продовжувати пошуки.

Організм може реагувати на саму тривогу

Ситуацію ускладнює те, що стрес здатний супроводжуватися фізичними проявами. Під час тривоги може змінюватися дихання, пришвидшуватися пульс, посилюватися потовиділення та напруження м’язів. Також можливі нудота, запаморочення або неприємні відчуття у грудях.

Через це людині інколи складно зрозуміти, що було першим. Наприклад, серцебиття викликає переляк, після чого тривога посилюється і пульс пришвидшується ще більше. Це нове відчуття може бути сприйняте як підтвердження того, що зі здоров’ям справді щось негаразд.

Тривога щодо здоров’я також може загострюватися в певні періоди життя. Серед можливих факторів називають перенесену серйозну хворобу, захворювання або смерть близької людини та сильний стрес. Значення може мати й досвід серйозних захворювань у родині. Водночас єдиної причини для всіх випадків немає, а впливати можуть одразу кілька чинників.

Коли занепокоєння вже заважає жити

Одним із головних орієнтирів є не сам факт страху, а його вплив на повсякденність. Якщо думки про хвороби забирають години, заважають працювати, спати або концентруватися, проблема виходить за межі звичайної уваги до самопочуття.

Страх може поступово змінювати й поведінку. Людина починає уникати поїздок, спортзалів, ресторанів чи громадського транспорту через побоювання захворіти. Дехто відмовляється від фізичних навантажень, оскільки боїться прискореного пульсу або задишки.

Водночас не кожне сильне занепокоєння через симптоми означає тривожний розлад, пов’язаний із хворобою. Його також не слід плутати з розладом соматичних симптомів.

У разі тривожного розладу, пов’язаного з хворобою, в центрі уваги перебуває передусім страх серйозно захворіти, тоді як виражених фізичних симптомів може бути небагато. За розладу соматичних симптомів фізичні скарги, наприклад біль або втома, наявні та супроводжуються надмірною тривогою, переживаннями й значними витратами часу та сил. При цьому такі симптоми можуть бути пов’язані з реальним фізичним захворюванням.

Самостійно визначати в себе один із цих станів не рекомендують. Нові, незвичайні або тривалі симптоми спочатку потребують належної медичної оцінки.

Що може допомогти

Одним із методів роботи з надмірною тривогою щодо здоров’я є когнітивно-поведінкова терапія. Її мета — допомогти людині побачити зв’язок між відчуттями в тілі, думками про можливу небезпеку, тривогою та подальшими діями, зокрема нескінченними перевірками або пошуком інформації.

Терапія також може допомогти скоротити кількість зайвих перевірок, інакше реагувати на фізичні відчуття та поступово повертатися до занять, від яких людина відмовилася через страх.

За певних обставин до психотерапії може додаватися медикаментозне лікування, особливо якщо одночасно є інший тривожний розлад або депресія. Чи потрібні препарати та які саме, має визначати лікар.

Звернення по допомогу варто розглянути, якщо страх хвороби регулярно займає значну частину дня, змушує знову і знову перевіряти організм або проходити обстеження, а нормальні результати не дають тривалого спокою. Особливо важливо звернути увагу на ситуацію, коли такі переживання вже позначаються на роботі, сні, стосунках або звичному способі життя.

Водночас протилежна крайність також неправильна: не варто пояснювати тривогою будь-яке погіршення самопочуття. Якщо симптом з’явився вперше, є незвичайним або не минає, за потреби слід звернутися по медичну допомогу. Завдання полягає не в ігноруванні сигналів організму, а в тому, щоб страх перед можливою хворобою не запускав нескінченну низку пошуків, перевірок та нових побоювань.