Україна розширює фронт проти Росії: секретні місії в Африці та на Близькому Сході
На півночі Малі, серед безкрайніх пісків та непередбачуваних температур, група з 15 українських фахівців виконує делікатну місію. Вони працюють дистанційно, координуючи дії місцевих бійців, переважно з туарезького угруповання «Фронт визволення Азавада», яке протистоїть російським військовим та пов'язаним із Москвою формуванням. Один з українських операторів отримує сигнал із безпілотника через інтернет і негайно передає вказівки місцевому оператору по радіозв'язку, залишаючись поза передовою.
Ця місія не обмежується Малі. Українські фахівці вже працювали в Судані, а військові з Чаду, Нігеру та Буркіна-Фасо приїжджали до Малі для навчання використанню безпілотників. Окремі українські групи також побували щонайменше у п'яти країнах Близького Сходу, де передавали досвід боротьби з іранськими ударними безпілотниками «Шахед», які Росія активно використовує у війні проти України. В обмін на ці знання Київ отримував домовленості про співпрацю у сфері безпеки та обіцянки щодо постачання боєприпасів.
Умови в пустелі Малі кардинально відрізняються від українського фронту. Українським військовим доводиться пристосовувати тактику та техніку до екстремальних умов, де спека та пил швидше виводять обладнання з ладу. Вони адаптують фільтри, системи охолодження, захист електроніки та акумуляторні батареї. Тактика ведення бойових дій також інша: замість інтенсивних масованих ударів, як в Україні, тут переважає маневрова війна на великих територіях, засідки та дії невеликими групами.
Один з найбільш яскравих епізодів відбувся поблизу стратегічно важливого міста Кідал на півночі Малі. На початку року туарезькі повстанці та бойовики, пов'язані з «Аль-Каїдою», одночасно атакували російські сили. Хоча Київ публічно не підтверджував безпосередньої участі, Москва звинуватила Україну в причетності до операції. Українська розвідка пояснює, що такі дії мають на меті посилити тиск на Росію та показати іншим державам її ненадійність як партнера.
Українські військово-морські оператори також працюють на північному заході Лівії, використовуючи базу в Місраті для операцій проти російського «тіньового» флоту. Йдеться про нафтові танкери, які Росія використовує для обходу міжнародних санкцій та фінансування війни. У одному з інцидентів, український військово-морський безпілотник із вибухівкою вийшов з-під контролю і опинився біля грецького острова Лефкада, що призвело до дипломатичного протесту Греції та офіційних вибачень Києва.
Ці місії, деталі яких розкрив CNN, свідчать, що Україна розширює свою боротьбу за межі Європи, протистоячи Росії навіть в Африці. Цей напрямок має для Києва не лише військове, а й стратегічне значення, чинячи тиск на Росію та демонструючи її вразливість на міжнародній арені. Як зазначив український оператор, «ми перетворюємо наш досвід у сфері безпілотників на інструмент зовнішньої політики».
Ці події розгортаються на тлі активного посилення військової присутності Росії в Сахелі. Після ліквідації угруповання «Вагнера» Москва об'єднала його залишки з регулярними російськими військами, створивши «Африканський корпус». Цей корпус підтримує уряди, орієнтовані на Кремль, використовуючи вакуум безпеки, що утворився після виходу з регіону французьких та інших західних військ. Росія прагне отримати політичний вплив, фінансові ресурси та доступ до природних багатств.
Протистояння в Африці є частиною ширшої стратегії, спрямованої на міжнародний тиск на Росію. Українські військові не лише навчають місцевих бійців тактики застосування безпілотників, а й самі переймають від них практичні навички виживання та ведення бойових дій у пустельній місцевості. Це створює унікальний обмін досвідом, що дозволяє обом сторонам ефективніше протистояти спільним викликам.
Один з українських операторів безпілотників розповів CNN: «Я координую їхні операції дистанційно. Сигнал від їхнього дрона надходить до мене через інтернет, і я одразу ж повідомляю їм по радіо, що робити і куди летіти».
Представник української розвідки пояснив CNN: «Ми перетворюємо наш досвід у сфері безпілотників на інструмент зовнішньої політики».
Ще один український оператор підкреслив значення цих місій: «Це тисне на них. Вся ця історія має як психологічні, так і реальні наслідки».
Діяльність українських військових в Африці та на Близькому Сході свідчить про адаптивність та глобальне мислення Києва у протистоянні агресії. Ця стратегія не тільки зміцнює позиції України на міжнародній арені, а й створює нові виклики для Росії, демонструючи, що боротьба за мир і справедливість не знає географічних кордонів.

